Міністерство освіти і науки України надсилає для використання в загальноосвітніх навчальних закладах інструктивно-методичний лист "Про вивчення соціально-гуманітарних дисциплін у 2000 - 2001 навчальному році".

Тепер, коли реформування системи загальної середньої освіти вступило в етап практичних кроків, історія та інші суспільствознавчі дисципліни покликані допомагати молоді стати поінформованими, активними і відповідальними громадянами нашої держави. Саме тому ці навчальні дисципліни є пріоритетними в контексті гуманізації та гуманітаризації освіти.

Для викладання історії протягом 2000 - 2001 навчального року кількість годин залишається незмінною - 340 годин. Проте змінюються методичні і технологічні засади, на основі яких здійснюється викладання предмета. Ознайомлюючи учнів з історичним минулим українського народу й усього людства, передусім необхідно прилучати їх до національних та загальнолюдських цінностей, до здобутків української та світової культури, прищеплювати ідеали гуманізму, патріотизму й демократії. Проте зазначене є не самоціллю, а своєрідним інструментарієм для досягнення головної мети - формування особистості молодої людини.

Історія України і всесвітня історія в загальноосвітніх навчальних закладах України вивчатимуться як самостійні курси. Не зазнають змін і чинні програми з історії України та всесвітньої історії, видрукувані у 1998 році.

Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням історії діючою є "Програма для шкіл з поглибленим вивченням історії. Історія України. 7 - 11 клас" (видавництво "Перун", 1996 р.). Задля забезпечення більшої творчої свободи вчителя, програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, а відповідні шрифтові позначення не є обов'язковою схемою планування уроків, й стосуються лише змісту. Вчитель на власний розсуд може добирати їх за теми уроків. Теми можуть переставлятися місцями, одначе так, щоб не порушувалась хронологічна канва. Вчитель також має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших. Обласні, районні та міські методичні кабінети не вповноважені регламентувати розподіл вчителем навчальних годин у межах тем.

Особливої уваги вчителя потребують теми, що стосуються співжиття українців з іншими народами. При їхньому вивченні доцільно зосереджувати увагу учнів насамперед на позитивному досвіді у взаєминах українців з представниками меншин як на побутовому рівні, так і на рівні культур, що має засвідчуватися прикладами взаємовпливу та взаємозбагачення.

Висвітлюючи теми, присвячені Великій Вітчизняній війні, учитель повинен наголошувати на внескові українського народу у здобуття перемоги. При цьому необхідно об'єктивно розкривати невдачі Червоної армії у початковий період війни, акцентувати увагу на героїчних битвах під Сталінградом, на Курсько-Орловській дузі, битві за Дніпро, Корсунь-Шевченківській, Львівсько-Сандомирській битвах та ін. Особливу увагу слід звернути на значення масового руху Опору, зокрема бойового шляху партизанських загонів і з'єднань, а також підпілля. При вивченні названих тем доцільно використовувати матеріали виступу Президента України Л.Д.Кучми 8 травня 2000 року з нагоди Дня Перемоги.

Окрім того, вчитель, якщо він вважатиме за доцільне, може планувати повторювально-узагальнювальні уроки, навіть якщо такі не передбачені навчальною програмою.

Як і попереднього навчального року, вчитель може викладати паралельно історію України і всесвітню історію, синхронізувати ці курси, вичитувати матеріал блоками, послідовно вивчати з учнями спочатку один курс, а потім другий. При цьому необхідно мати на увазі, що при складанні олімпіадних завдань їх укладачі виходять з принципу паралельності, а не послідовності викладання обох курсів.

Курс "Вступ до історії України" у 5 класі є елементарним, початковим, таким, що не може і не покликаний дублювати систематичний курс історії України. З огляду на це недоцільно виставляти учням негативні оцінки, проводити контрольні роботи та зрізи знань. Вчитель може довільно переставляти теми, запропоновані програмою, об'єднувати їх. Форми організації навчання історії у 5 класі повинні максимально враховувати вікові особливості учнів.

Відтак неприйнятними видаються широко використовувані в старшій школі уроки-лекції, уроки самостійного конспектування й складання розгорнутих планів, обговорення рефератів тощо. Особливість курсу полягає також у тому, що від його засвоєння значною мірою залежить успішне опанування історією в наступних класах. Саме тому доречно виділяти на викладання курсу за рахунок варіативної частини базового навчального плану додаткову годину, так, щоб на уроки історії України у 5 класі припадало 2 години на тиждень.

При викладанні всесвітньої історії у 7 класі учитель може застосовувати як варіант програми, розроблений та опублікований у 1998 році, так і варіант, уміщений в журналі "Історія в школах України" N 3 за 1999 р. З метою розвантаження курсу пропонується вилучити тему "Закавказзя та Середня Азія до початку 13 століття". Аби уникнути дублювання тем у курсах "Історія України. 8 клас" і "Всесвітня історія. 8 клас", пропонується не вивчати на уроках історії України тему "Загарбання Росією та Австрією Причорномор'я, Приазов'я, Правобережної та Західної України", а вивчати її в курсі всесвітньої історії.

У 10 класі під час вивчення курсу всесвітньої історії вчитель може на власний розсуд вилучити або розглянути побіжно матеріал про країни Південно-Східної Азії, Африки, Латинської Америки. До завдань олімпіад з історії питання, пов'язані з цими темами, не повинні включатися.

У старших класах особливу увагу треба звернути на розвиток практичних умінь учнів, зазначених у програмі. Повторювально-узагальнюючі уроки бажано проводити у формі дискусій. При цьому учитель не повинен нав'язувати учням своє бачення історичного процесу.

У випускних класах наприкінці навчального року передбачено складання двох екзаменів: у 9-му (з історії України від найдавніших часів до початку XX століття) та 11-му (з історії України від початку XX століття до сьогодення та всесвітньої історії XX століття) за білетами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

З основ правознавства чинною є програма, видрукувана у 1995 р., а також її варіант (після внесення до нього відповідних правок), видрукуваний у 1998 р.

Відповідно до доручення Президента України з реалізації завдань, поставлених у Посланні Президента до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000-2004 роки", до програм з історії та "Основ правознавства" на 2000-2001 навчальний рік необхідно включити вивчення основних положень Послання Президента України.

Учні повинні докладно ознайомитися зі змістом та основними положеннями Послання на уроках з основ правознавства та новітньої історії України. Вивчення основних положень Послання доцільно передбачити в наведених нижче темах: