У 2002/2003 навчальному році зусилля колективів вищих навчальних закладів та їх керівництва були спрямовані на пошук шляхів подальшого розвитку системи вищої освіти.

Законом України "Про вищу освіту", Національною доктриною розвитку освіти України визначені основні правові засади демократичного функціонування і сталого розвитку галузі. Практично завершується формування нормативної бази та стандартів вищої освіти для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, поліпшуються якісні характеристики потенціалу вищих навчальних закладів. Структура та обсяги підготовки все більше наближаються до потреб та економічних можливостей держави і регіонів. Впроваджено механізм диверсифікації джерел фінансування підготовки. Збільшено обсяги державного замовлення. Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту", відповідно до якого у вищих навчальних закладах державних і комунальних форм власності норма кількості студентів, прийнятих на 1 курс за державним замовленням, що повинна становити не менше ніж 51 відсоток від загальної кількості студентів, прийнятих на перший курс, запроваджується з 2005 року. Реалізуються нові підходи до вирішення проблем працевлаштування випускників вищих навчальних закладів. Для перепідготовки та підвищення кваліфікації дорослого населення поліпшено функціонування закладів післядипломної освіти. В цілому реорганізація вищої освіти спрямована на оптимізацію мережі вищих навчальних закладів, розширення доступу громадян до здобуття якісної вищої освіти, удосконалення механізмів управління та фінансування, підтримку інтеграційних процесів з іншими ланками освіти, реалізацію заходів щодо соціального захисту учасників навчально-виховного процесу. Це дало змогу створити позитивні передумови для успішного початку 2003/2004 навчального року.

На стадії підготовки до нового навчального року міністерство скеровує керівників вищих навчальних закладів на реалізацію конкретних ефективних заходів для подальшого поліпшення стану вищої освіти, вирішення складних проблем, пов'язаних з фінансуванням, підготовкою матеріально-технічної бази і соціальної інфраструктури, кадрового та методичного забезпечення, соціального захисту учасників навчально-виховного процесу.

Першорядним завданням міністерство вважає дотримання керівниками вищих навчальних закладів та їх структурних підрозділів, викладачами, студентами положень законодавчих та нормативних документів вищої освіти, забезпечення в колективах високої трудової дисципліни, відповідальності за якість освітньої діяльності, дієвого контролю за виконанням рішень органів державної виконавчої влади та власних рішень.

Звертаємо увагу на необхідність безумовного виконання рішень підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 року N 2/3-4 "Вища освіта і наука - пріоритетні сфери розвитку суспільства у XXI столітті", на підставі якого необхідно сформувати стратегію розвитку вищого навчального закладу на довгостроковий період (5 років), започаткувати елементи стратегічного планування за короткотерміновими, середньотерміновими та довготерміновими планами.

Пріоритетним для вищих навчальних закладів повинні стати раціональні витрати бюджетних коштів, диверсифікація джерел фінансування підготовки фахівців, забезпечення фінансової стабільності. Насамперед необхідно впорядкувати організаційну структуру вищого навчального закладу, вжити заходів щодо укрупнення малочисельних підрозділів (кафедр, факультетів, інститутів тощо), оптимізувати штатний розпис адміністративно-управлінського персоналу. Звертаємо увагу на питання створення територіально відокремлених структурних підрозділів (факультетів, центрів, навчально-консультаційних пунктів тощо). Їх відкриття можливе лише за умов наявності відповідного ресурсного забезпечення (фінансового, матеріально-технічного, навчально-методичного, кадрового, організаційного) та потреби у кадрах з вищою освітою за обраними напрямами у даному регіоні. Міністерство наголошує на недопущення порушень нормативних вимог при створенні таких підрозділів. Відповідальність за організацію навчально-виховного процесу, якість освітньої діяльності та якість вищої освіти на рівні державних вимог у територіально відокремлених структурних підрозділах покладається на ректора (директора) вищого навчального закладу. Категорично заборонено створювати структурні підрозділи, в яких не забезпечується надання якісних освітніх послуг населенню.

Потребує безумовного виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки від 23 травня 2002 року N 5/2-4 "Про роботу відокремлених структурних підрозділів вищих навчальних закладів". Відокремлені структурні підрозділи, які не забезпечують надання населенню якісних освітніх послуг, підлягають негайній ліквідації.

Зміни в організаційній структурі повинні бути чітко відображені в Статуті вищого навчального закладу, приведеного у відповідність до Закону України "Про вищу освіту" до 1 січня 2004 року (при розробці Статуту необхідно користуватися наказом Міністерства освіти і науки від 05.02.03 N 60 "Про затвердження Примірного статуту вищого навчального закладу").

Потребує вдосконалення мережа закладів післядипломної освіти. Ректорам (директорам) вищих навчальних закладів, у підпорядкуванні яких є підрозділи післядипломної освіти, необхідно посилити контроль за їх діяльністю, привести структуру, обсяги перепідготовки та підвищення кваліфікації у відповідність до державної ліцензії на цю освітню діяльність, забезпечивши високу якість їх освітніх послуг і, в першу чергу за рахунок залучення провідних викладачів профілюючих кафедр вищого навчального закладу та провідних фахівців підприємств, організацій, установ. Водночас слід розглянути доцільність існування декількох підрозділів післядипломної освіти в одному вищому навчальному закладі. Вищим навчальним закладам необхідно у цій сфері діяльності посилити соціальне партнерство з роботодавцями.

Потребує подальшого вдосконалення структура підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, приведення її у відповідність до потреб ринку праці. Звертаємо увагу керівників вищих навчальних закладів на те, що пропозиції про внесення змін та доповнень до Переліку напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями, вносяться вищими навчальними закладами з урахуванням потреб відповідних галузей щорічно до 1 лютого та 1 жовтня в порядку, визначеному наказом Міністерства освіти N 405 від 13.11.97 року. Водночас необхідно дотримуватись відповідності спеціальностей, що відкриваються, основному профілю підготовки і назві вищого навчального закладу. Треба зауважити, що ліцензування спеціальності не означає автоматичного отримання державного замовлення на таку підготовку. Відповідне державне замовлення, як правило, буде надаватися у разі перерозподілу обсягу підготовки в межах доведеної вищому навчальному закладу загальної чисельності. Питання про виділення державного замовлення на нову спеціальність може розглядатися в разі надходження відповідного клопотання не пізніше 1 січня року прийому до вищих навчальних закладів.

Запровадження нових спеціалізацій на відповідних спеціальностях в встановленому порядку узгоджується з Міністерством освіти і науки України. З метою формування банку даних про спеціалізації ректори (директори) вищих навчальних закладів, підпорядкованих Міністерству освіти і науки, органи виконавчої влади, яким підпорядковані вищі навчальні заклади, щорічно до 1 листопада інформують департамент вищої освіти Міністерства освіти і науки про їх впровадження.

Керівникам вищих навчальних закладів необхідно вжити термінових заходів щодо реалізації системи ступеневої освіти. Слід у повному обсязі реалізувати систему ступеневої вищої освіти у форматі "прийом-випуск" відповідно до вимог Закону України "Про вищу освіту". Заборонено здійснювати прийом на перший курс на навчання за програмами спеціаліста або магістра на базі повної загальної середньої освіти. Виключенням відповідно до пункту 5 статті 8 Закону України "Про вищу освіту" є спеціальності медичного та ветеринарно-медичного спрямувань. З інших напрямів підготовки прийом на навчання за програмами підготовки спеціалістів, магістрів проводиться тільки на основі базової вищої освіти.

Постійна увага повинна приділятися інтегративним процесам у системі ступеневої вищої освіти, реалізації ідеї її безперервності і наступності. У цій площині одним з перспективних напрямів діяльності є створення і забезпечення ефективної діяльності навчально-науково-виробничих комплексів за участю вищих навчальних закладів I-II та III-IV рівнів акредитації у напрямку оптимізації інтегрованих навчальних планів, організації прийому на старші курси, професійно-практичної підготовки тощо.

Керівниками вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації слід звернути увагу на питання організації підготовки молодших спеціалістів. Це можливо лише у випадку, якщо такий заклад має у своїй структурі технікум, коледж, відділення.

Не допускається включення змісту вищої освіти до навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, або одночасне навчання школярів за програмами середньої загальної і вищої освіти. Вищі навчальні заклади, які започаткували таку практику, повинні негайно припинити цю діяльність.

Вищі навчальні заклади повинні посилити роль науково-дослідної роботи у підготовці фахівців з вищою освітою. Слід всіляко сприяти активній участі науково-педагогічних працівників у новітніх наукових розробках, у тому числі з метою вдосконалення змісту навчання у форматі "наука - освіта - технології". Студенти повинні активно залучатися до науково-дослідної роботи різних форм.

Ректорам вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації необхідно здійснити комплекс заходів, передбачивши розгляд на вчених радах питання про стан науково-дослідної роботи студентів, планування науково-дослідної роботи студентів в навчальних планах підготовки спеціалістів та магістрів, посилення діяльності рад з науково-дослідної роботи студентів, студентських наукових товариств та інших наукових об'єднань.

Міністерство звертає увагу керівників вищих навчальних закладів на необхідність посилення контролю за підготовкою, організацією та проведенням науково-методичних конференцій та науково-практичних семінарів. При поданні пропозицій до Міністерства освіти і науки необхідно чітко визначати статус науково-методичних конференцій та семінарів (міжнародні, всеукраїнські, регіональні, вищих навчальних закладів).

Пропонується організувати в День знань 1 вересня 2003 року установчі проблемні лекції видатних вчених, у тому числі з Національної академії наук України, галузевих академій наук тощо.

Особливе місце в освітній діяльності має зайняти робота з обдарованою та талановитою студентською молоддю. В цьому напрямку необхідно широко практикувати навчання за індивідуальними графіками, сприяти участі студентів в науково-дослідній роботі, науково-практичних конференціях, семінарах, реалізовувати поглиблене вивчення окремих навчальних дисциплін або спецкурсів тощо. Всіляко заохочувати науково-педагогічних працівників, які активно займаються із студентами в наукових і творчих лабораторіях. Передбачати для них розрахунок навантаження за нормами індивідуальних занять із студентами відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002 N 450.

Нагальною проблемою, що потребує вирішення, є працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, надання їм першого робочого місця. У цьому питанні слід виконувати вимоги Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки, затвердженої Законом України від 7 березня 2002 року N 3076-III. Для цього необхідно зміцнити зв'язки вищих навчальних закладів з роботодавцями, звернути увагу на кадрове забезпечення національних, державних, галузевих програм.

Вищим навчальним закладам, які здійснюють підготовку за педагогічними спеціальностями, необхідно провести моніторинг працевлаштування випускників 2003 року, які навчалися за цільовим направленням і про результати поінформувати департамент вищої освіти до 01.12.03 року.

Керівникам вищих навчальних закладів слід звернути особливу увагу на розвиток вищої освіти в депресивних регіонах (територіях) у контексті зайнятості населення, актуалізувати структуру та обсяги підготовки кадрів для монофункціональних міст і депресивних територій з високим рівнем концентрації промислово-виробничого потенціалу, у регіонах повернення осіб, депортованих за національною ознакою. Слід також активізувати співпрацю вищих навчальних закладів зі службами працевлаштування, створити, можливо на громадських або госпрозрахункових засадах, служби (сектори, відділи, центри) сприяння працевлаштуванню випускників (посилити роботу вже діючих), покласти на них функції координації цієї роботи, формування і актуалізацію банку робочих місць, реалізацію стратегії на ринку освітніх послуг та ринку праці, узгодження потреб цих ринків. Ефективним заходом є проведення презентації майбутніх випускників. Випускники вищих навчальних закладів повинні вчасно отримати дипломи та направлення на роботу або довідку про самостійне працевлаштування.

Затримка вручення дипломів випускникам через відсутність запиту підприємств щодо направлення на роботу не допускається.

Важливим питанням у підготовці до нового навчального року є формування контингентів студентів першого та старших курсів. Доступ до вищої освіти у 2003 році регламентується Умовами прийому до вищих навчальних закладів України, які затверджені наказом Міністерства освіти і науки N 212 від 07.04.03 року та власних Правил прийому до вищого навчального закладу в 2003 році. У цьому питанні особливе місце повинна зайняти робота по залученню до фінансування підготовки фахівців галузевих міністерств та відомств, коштів місцевих бюджетів, фізичних та юридичних осіб. При цьому виконання плану державного замовлення для вищих навчальних закладів державної і комунальної власності є обов'язковим.

Не допускається перевищення ліцензованого обсягу при комплектуванні контингенту. Заборонено прийом абітурієнтів на денну форму навчання вищих навчальних закладів державної і комунальної власності за кошти фізичних і юридичних осіб при відсутності державного замовлення на підготовку фахівців за відповідним напрямом або спеціальністю.