На виконання Закону України "Про пожежну безпеку"

1. Затвердити Правила пожежної безпеки для закладів, підприємств та організацій культури, що додаються.

2. З метою поліпшення роботи, спрямованої на запобігання пожеж, дотримання правил пожежної безпеки організувати в закладах, підприємствах та організаціях культури, починаючи з 1994 року, вивчення працівниками культури цих Правил.

3. Вважати такими, що не застосовуються, Правила пожежної безпеки для театрально-видовищних підприємств і культурно-освітніх закладів, затверджених начальником Головного управління пожежної охорони МВС СРСР 15.11.71.

1.1. Загальні положення

1.1.1. Правила пожежної безпеки для закладів, підприємств та організацій розроблені відповідно до Закону України від 17 грудня 1993 р. N 3745-12 "Про пожежну безпеку" та постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. N 508 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про пожежну безпеку".

1.1.2. Правила встановлюють основні вимоги пожежної безпеки для закладів, підприємств та організацій культури (театри, концертні та кіноконцертні зали, філармонії, навчальні заклади, цирки, будинки та палаци культури, клуби, бібліотеки, музеї, виставки, картинні галереї, пам'ятки історії й архітектури, парки культури та сади відпочинку, зоопарки тощо (далі - об'єкти культури)) незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

1.1.3. Театри та концертні зали щорічно перед відкриттям театрально-концертного сезону повинні бути прийняті міжвідомчою комісією, що складається із представників органів місцевого самоврядування (голова комісії), державної пожежної охорони, державної санітарно-епідеміологічної станції, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та вищестоящої організації культури. Перевірці підлягають також усі сезонні споруди літніх театрів, естрад, виставочних павільйонів, цирків "Шапіто" тощо. Крім того, цирки "Шапіто" повинні бути перевірені перед початком роботи на кожному новому місці.

1.1.4. Заклади, підприємства та організації культури зобов'язані вести державний облік пожеж, які виникають на об'єктах, що належать або підконтрольні їм, аналізувати причини виникнення та наслідки пожеж, вживати заходів до їх усунення.

1.1.5. Заклади, підприємства та організації зобов'язані відшкодовувати збитки, завдані внаслідок порушення ними протипожежних вимог, відповідно до чинного законодавства.

Посадові особи та інші працівники культури, з вини яких заклади, підприємства та організації понесли витрати, пов'язані з відшкодуванням завданих збитків, несуть відповідальність у порядку, встановленому чинним законодавством.

1.1.6. За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного пожежного нагляду, невиконання їх приписів, винні в цьому посадові особи, інші працівники притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів державного пожежного нагляду заклади, підприємства та організації можуть притягатися керівниками цих органів до сплати штрафу.

1.2. Обов'язки посадових осіб

1.2.1. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників закладів, підприємств та організацій культури. Це повинно бути відображено у трудових договорах (контрактах) та статутах цих організацій.

Забезпечення пожежної безпеки закладу, підприємства та організації культури покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

1.2.2. Власники об'єктів культури або уповноважені ними органи зобов'язані:

розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки закладу, підприємства та організації; впроваджувати досягнення науки і техніки;

відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах закладу, підприємства, організації, та здійснювати контроль за їх виконанням; забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил,а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

у разі відсутності у нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;

утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів;

здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

проводити службове розслідування випадків пожеж.

1.2.3. Керівник об'єкта культури зобов'язаний:

організувати вивчення та виконання всіма працівниками вимог правил пожежної безпеки на підпорядкованому об'єкті, здійснювати контроль за своєчасним їх виконанням;

забезпечити об'єкт первинними засобами пожежогасіння відповідно до норм, а також протипожежним обладнанням і установками автоматичного виявлення та гасіння пожеж;

призначати відповідальних осіб за протипожежний стан цехів, майстерень, дільниць, лабораторій, приміщень, складів та інших структурних підрозділів;

організовувати проведення протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму відповідно до Типового положення про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 1994 N 628;

розробляти і впроваджувати заходи щодо своєчасного і повного усунення недоліків та порушень, виявлених при перевірках представниками органів державного пожежного нагляду, технічного управління Міністерства культури, інженерно-технічними працівниками управлінь культури обласних Рад народних депутатів, ПТК;

визначити порядок огляду та закриття приміщень і будівель після закінчення роботи;

не пізніше як за 5 днів до випуску нового або відновленого спектаклю, концерту організовувати засідання технічної комісії із представників місцевих зацікавлених організацій: технічного інспектора праці профспілки, інженерно-технічного працівника управління культури, представника державної пожежної охорони для розгляду питань про прийняття декоративного оформлення. Художньо-постановча частина повинна представити технічній комісії акт місцевої постійно діючої комісії щодо прийняття декоративного оформлення спектаклю, концерту та паспорти на них;

організовувати періодичні перевірки стану пожежної безпеки об'єкта, наявності та справності технічних засобів боротьби з пожежами, боєздатності ДПД та вживати необхідних заходів до поліпшення цієї роботи;

здійснювати контроль за використанням коштів, виділених на проведення заходів для посилення протипожежного захисту об'єкта;

за участю громадських організацій при розподілі фонду матеріального заохочення передбачати кошти для преміювання робітників та інженерно-технічних працівників, залучених до роботи в ПТК та ДПД, які позитивно зарекомендували себе при виконанні своїх обов'язків;

організовувати практичне відпрацювання планів евакуації людей, атеріальних цінностей, а в цирках і зоопарках- ще й плану евакуації тварин.

1.2.4. Керівник повинен видавати накази про:

призначення відповідальних осіб за пожежну безпеку у виробничих, адміністративних, складських і допоміжних приміщеннях;

призначення відповідальних осіб за технічний стан і утримання установок пожежної автоматики та протипожежного водопостачання;

визначення порядку і термінів проходження протипожежного інструктажу та занять з пожежно-технічного мінімуму;

порядок організації та проведення вогневих робіт;

склад добровільної пожежної дружини (ДПД) та пожежнотехнічної комісії (ПТК) (в разі їх створення); організувати їх роботу згідно з Положеннями про ДПД та ПТК, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 вересня 1994 N 521 (z0248-94 );

посилення протипожежного режиму та протипожежної охорони на об'єкті у вечірній, нічний час, вихідні та святкові дні;

перелік і порядок огляду будівель і приміщень, які підлягають обов'язковій щоденній перевірці перед їх закриттям;

визначення й обладнання місць для паління цигарок;

усунення недоліків, зазначених у приписах органів державного пожежного нагляду;

проведення у поточному році огляду (конкурсу) протипожежного стану виробничих і службових приміщень.

1.2.5. Головний інженер (інженер, прораб) або заступник керівника, який відповідає за протипожежний стан об'єкта, зобов'язаний:

організовувати розробку планів основних протипожежних заходів, здійснювати контроль за їх виконанням;

організовувати роботу та здійснювати контроль за своєчасним і повним виконанням приписів представників органів державного пожежного нагляду, технічного управління Міністерства культури та інженерно-технічних працівників управлінь культури обласних Рад народних депутатів;

здійснювати контроль за дотриманням правил пожежної безпеки при експлуатації електроустановок, кондиціонерів, вентиляційних систем, систем опалення та вживати заходів по усуненню недоліків, які можуть спричинити пожежу;

організовувати своєчасні перевірки працездатності протипожежного водопостачання, систем автоматичної пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння, автоматичного оповіщення про пожежу, димових люків, якості вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій горищних приміщень, спалимих декорацій, сценічного обладнання та драпування на вікнах і дверях; заміру опору ізоляції електропроводки; результати перевірки працездатності кожної системи оформляти відповідними актами;

організовувати своєчасне технічне обслуговування пожежного обладнання, джерел протипожежного водопостачання, систем протипожежного захисту;

організовувати своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів енергетичного обладнання, систем вентиляції, опалення і таке інше;

систематично розглядати на виробничих нарадах стан роботи щодо протипожежного захисту об'єкта;

видавати дозвіл на проведення тимчасових вогневих робіт відповідно до наказу по підприємству, здійснювати контроль за правильним і безпечним їх виконанням;

здійснювати контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки при виконанні будівельно-монтажних та ремонтно-реставраційних робіт.

1.2.6. У об'єктах культури, де відсутня посада головного інженера (заступника директора), вся робота та відповідальність за протипожежний стан покладається безпосередньо на керівника (директора).

1.2.7. Головний адміністратор (адміністратор) театрально-видовищного підприємства зобов'язаний:

забезпечувати дотримання протипожежного режиму в залах для глядачів, експозиційних залах, фойє та кулуарах під час вистав, концертів та інших масових заходів;

перевіряти приміщення театрально-видовищного підприємства перед закриттям;

перевіряти справність запасних виходів та евакуаційного освітлення;

не допускати використання в службових приміщеннях побутових електронагрівних приладів за винятком місць, передбачених цими Правилами;

організовувати евакуацію людей у випадку пожежі;

не допускати паління цигарок у заборонених місцях.

1.2.8. Головний енергетик (головний механік, енергетик, інженер-електрик, завідуючий електроцехом, старший електроосвітлювач, старший художник по освітленню) зобов'язаний:

забезпечувати розробку протипожежних заходів для безпечної експлуатації електро-енергогосподарства та своєчасне їх виконання;

здійснювати контроль за експлуатацією, своєчасним та якісним ремонтом опалювальних установок і вентиляційних систем;

забезпечувати своєчасне проведення профілактичних ремонтів енергообладнання й усунення виявлених недоліків, які можуть призвести до виникнення пожежі;

організовувати систематичні перевірки заміру опору ізоляції електропроводки, перевіряти та проводити захист електромережі відповідно до навантажень;

здійснювати контроль за роботою всіх електроосвітлювачів та електриків театрально-видовищного підприємства, музею,картинної галереї тощо;

здійснювати повсякденний контроль за технічним станом, справністю, експлуатацією електромереж, електрообладнання й апаратів освітлювального ефекту, а також за станом захисту електромережі від короткого замикання та перенавантажень;

організовувати навчання працівників підлеглої служби правилам пожежної безпеки при експлуатації електроустаткування.

1.2.9. Завідуючий (керівник) художньою або постановчою частиною (старший машиніст сцени) зобов'язаний:

здійснювати контроль за дотриманням протипожежного режиму на сцені, в артистичних гримувальних та інших приміщеннях сценічного комплексу;

здійснювати постійний контроль за своєчасним і якісним проведенням робіт по вогнезахисній обробці м'яких і твердих декорацій, а також сценічного оформлення;

здійснювати контроль за справністю та технічним станом первинних засобів пожежогасіння, пожежними кранами, які розташовані в сценічному комплексі;

слідкувати за тим, щоб після закінчення вистав усі декорації були розібрані та складені в складські приміщення, а м'які декорації - в сейф (або згорнуті та підтягнуті до колосників).

1.2.10. Інспектор манежу цирку (ведучий вистави) зобов'язаний:

забезпечувати дотримання протипожежного режиму артистами й уніформістами під час вистав і репетицій на арені цирку та в репетиційних залах;

перевіряти перед кожною виставою роботу евакуаційного освітлення;

контролювати розвантаження виробничого багажу, не допускати випадків загромадження ним шляхів евакуації;

проводити протипожежний інструктаж, навчання та перевірку знань з пожежної безпеки артистами, уніформістами й іншим обслуговуючим виставу персоналом;

здійснювати контроль за дотриманням вимог відповідних правил, які визначають порядок схову та використання піротехнічних виробів;

організовувати швидку та чітку евакуацію глядачів, тварин і цінних речей у випадку виникнення пожежі.

1.2.11. Завідуючий зоотехнічною секцією зоопарку зобов'язаний:

проводити з усіма працівниками вступний та первинний протипожежні інструктажі;

щоденно перевіряти дотримання протипожежного режиму в зоопарку;

стежити за наявністю та справністю засобів пожежогасіння;

розробляти інструкції з пожежної безпеки для обслуговуючого персоналу підприємства, плани евакуації глядачів і тварин;

у разі виникнення пожежі, до прибуття підрозділів пожежної охорони, керувати діями працівників по гасінню пожежі, евакуації тварин та майна.

1.2.12. Головний хранитель (хранитель, завідуючий відділом фондів) музею, картинної галереї, пам'ятки культури зобов'язаний:

здійснювати контроль за дотриманням протипожежного режиму в експозиційних залах,сховищах і реставраційних майстернях та вимог правил пожежної безпеки підлеглими працівниками;

чітко знати план евакуації людей та експонатів на випадок виникнення пожежі; забезпечити вивчення його усіма працівниками;

організовувати евакуацію людей та експонатів у випадку виникнення пожежі.

1.3. Обов'язки працівників культури

1.3.1. Кожен працівник культури повинен чітко знати та суворо дотримуватись правил пожежної безпеки, не допускати дій, які можуть призвести до пожежі.

1.3.2. У випадку виникнення пожежі кожен працівник культури зобов'язаний:

негайно повідомити про пожежу в пожежну охорону, вказавши при цьому адресу об'єкта, місце виникнення пожежі, свою посаду та прізвище;

вжити заходів щодо безпечної евакуації людей та матеріальних цінностей, а в цирках і зоопарках - і тварин;

при необхідності відключити електричні прилади й обладнання, вентиляцію;

оповістити про пожежу адміністрацію об'єкта;

приступити до гасіння вогнища пожежі наявними на робочому місці засобами пожежогасіння (вогнегасник, внутрішній пожежний кран, установка пожежогасіння і таке інше).

2.1. Утримання території

2.1.1. Територія об'єкта культури повинна постійно утримуватися в чистоті.

2.1.2. До всіх будівель і споруд необхідно забезпечити вільний доступ. Проїзди та під'їзди до будівель і споруд, до джерел пожежного водопостачання, підступи до пожежного інвентаря й обладнання, а також підходи до запасних виходів і зовнішнІх пожежних драбин повинні бути завжди вільними, утримуватися у справному стані і мати електричне освітлення в нічний час.

2.1.3. Протипожежні розриви між будівлями та спорудами не можуть бути використані для складування матеріалів, обладнання, пакувальної тари, стоянки автотранспорту тощо.

У закладах культури, де відсутні гаражі, дозволяється ставити автотранспорт на території на стоянку при умові незагромадження проїздів і проходів, на відстані не менше 10 метрів від будівлі.

2.1.4. Під'їзди до об'єктів культури, а також проїзди по їх території повинні мати тверде покриття і регулярно очищатися від снігу.

2.1.5. Усі джерела водопостачання для потреб пожежогасіння повинні мати придатні під'їзди. Пожежні водоймища необхідно обладнувати майданчиками розміром 12 х 12 м з твердим покриттям для установки пожежних автомашин.

У зимовий період колодязі пожежних гідрантів та пожежні водоймища слід утепляти і регулярно очищати від снігу.

Покажчики місць знаходження джерел пожежного водопостачання повинні мати чіткі освітлювальні написи, за допомогою яких можна їх знайти в будь-який час доби.

2.1.6. На час ремонту доріг і проїздів об'єктів культури у відповідних місцях слід встановити покажчики напрямку об'їзду або влаштувати переїзди через ці дільниці. Про проведення таких робіт необхідно відразу повідомити пожежну охорону.

2.1.7. На території об'єкта культури забороняється розпалювати багаття, спалювати відходи виробництва тощо.

2.2. Утримання приміщень, будівель і споруд

2.2.1. Кожен об'єкт культури повинен мати технічний паспорт.

2.2.2. Усі виробничі, службові, складські та допоміжні приміщення об'єктів культури повинні постійно утримуватися в чистоті.

2.2.3. У кожному приміщенні повинна бути вивішена табличка,на якій вказано прізвище відповідального за пожежну безпеку, номер телефону найближчої пожежної частини, а також вміщена інструкція про пожежну безпеку.

2.2.4. Стаціонарні пожежні драбини, трапи й огорожа на дахах будівель слід утримувати у справному стані.

2.2.5 Забороняється встановлювати на вікнах приміщень з масовим перебуванням людей металеві грати.

В окремих випадках, як виняток, за узгодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду дозволяється установка розсувних або зйомних грат на вікнах першого поверху. На період проведення масових заходів розсувні грати повинні бути відкриті, а зйомні грати - зняті з вікон.

2.2.6. Приямки вікон, які влаштовуються у приміщеннях підвальних поверхів для вилучення диму, повинні утримуватись у чистоті, а вікна-бути заскленими.

2.2.7. Забороняється будівництво, реконструкція та технічне переоснащення об'єктів культури без попередньої експертизи (перевірки) проектної та іншої документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки. Фінансування цих робіт може проводитися лише після одержання позитивних результатів експертизи.

Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів культури, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється.

2.2.8. Не дозволяється використовувати горищні приміщення для виробничої мети або для зберігання майна чи матеріальних цінностей. Двері на горищне приміщення повинні бути постійно замкнені, а ключі від замків зберігатися в місці, доступному для одержання їх адміністрацією в будь-який час.

2.2.9. У всіх театрально-видовищних підприємствах і культурно-освітніх закладах поряд зі сценою (естрадою, ареною цирку), входом до музею, картинної галереї тощо необхідно розташовувати чергове приміщення пожежної охорони або добровільної пожежної дружини, де повинні знаходитись запасні ключі від усіх приміщень.

2.2.10. На час генеральних репетицій, перегляду і проведення спектаклів, концертів та інших міроприємств з масовим перебуванням людей на сцені слід виставляти пожежний пост.

2.2.11. Проріз будівельного порталу сцен клубів і театрів з кількістю місць в залі для глядачів 800 і більше необхідно захищати протипожежною завісою. У видовищних підприємствах з кількістю місць в залі для глядачів менше 800 при відсутності притипожежної завіси проріз будівельного порталу повинен захищатися установками автоматичного пожежогасіння.

2.2.12. Дистанційне управління рухом протипожежної завіси повинно здійснюватись з одного із трьох місць: із приміщення пожежного поста, з планшета сцени та із приміщення лебідки протипожежної завіси.

Завіса повинна мати звукову та електричну світлову сигналізацію, яка сповіщає про її опускання або підіймання.

На планшеті сцени слід нанести червону лінію, яка вказує на межу опускання протипожежної завіси. Декорація та інші предмети оформлення сцени не повинні виступати за цю лінію.

2.2.13. Після закінчення спектаклю (репетиції) протипожежна завіса повинна негайно опускатися.

2.2.14. Не дозволяється влаштовувати в підвальних приміщеннях під залом для глядачів та планшетом сцени складські приміщення, комори, майстерні, приміщення для монтажу станкових та об'ємних декорацій, камери вилучення пилу, вентиляційні камери, приміщення лебідок протипожежної завіси та димових люків, акумуляторні, трансформаторні підстанції, інші приміщення відпочинку та масового перебування людей, за винятком сейфа згорнутих декорацій, лебідок протипожежної завіси та димових люків. Проріз сейфа слід захищати щитами з межею вогнестійкості не менше 0,6 години.

2.2.15. Несучі елементи планшета сцени повинні бути негорючими. Деревину, яка застосовується для настилу по цим елементам, а також колосникового настилу та настилу робочих галерей, слід піддавати глибокому просоченню антипіренами.

2.2.16. Штучні килимові покриття, які не розповсюджують вогонь по поверхні та не виділяють при горінні токсичні речовини, в залах для глядачів, виставочних,експозиційних і читальних залах, фойє, вестибюлях та інших приміщеннях дозволяються за умови наклеювання їх на неспалиму основу.

2.2.17. Забороняється використання в спектаклях і виставах м'яких і твердих декорацій та сценічного обладнання, які не були оброблені вогнезахисною речовиною.

2.2.18. Деревина,яка використовується для оздоблення внутрішньої поверхні та настилу підлоги оркестрової ями,повинна бути глибоко просочена антипіренами.

2.2.19. У покритті над сценою необхідно влаштовувати димові люки. Площа відкритого прорізу люків визначається розрахунками або приймається рівною 2,5% від площі колосникової сцени на кожні 10 м висоти від підлоги трюму до покриття сцени.

Лебідка, яка обслуговує клапани люків, повинна мати дистанційне управління з одного із трьох місць: із планшета сцени, приміщення пожежного поста-диспетчерської та приміщення цієї лебідки.

2.2.20. Приміщення пожежного поста-диспетчерської повинно розташовуватись на рівні планшета сцени (естради) або на поверх нижче, поблизу зовнішнього виходу або сходу.

Приміщення насосної пожежного водопроводу слід розташовувати поруч або під приміщенням пожежного поста-диспетчерської із зручним між ними сполученням.

2.2.21. Вікна й отвори із приміщень рирпроекційних на сцену або ар'єрсцену, апаратних та світлопроекційних в зал для глядачів, якщо в них встановлені кінопроектори, повинні бути захищені шторами або заслонками з межею вогнестійкості не менше 0,25 години.

Вікна й отвори світлопроекційної, яка має обладнання для динамічної проекції, рекомендується захищати загартованим склом.

2.2.22. У всіх об'єктах культури забороняється відігрівання замерзлих труб різних систем паяльними лампами або іншими засобами із застосуванням відкритого вогню.

Для цього слід користуватися нагрітою водяною парою, нагрітим піском або гарячою водою.

2.2.23. Для художнього оформлення спектаклів, концертів на сцені забороняється: паління цигарок, застосування відкритого вогню (факелів, свічок, канделябрів тощо), піротехнічних ефектів, дугових прожекторів, а також вчинення пострілів, фейєрверків та вогневих ефектів.

При організації спектаклів, концертів, масових вистав на стадіонах, відкритих майданчиках застосування піротехнічних ефектів може бути здійснено після погодження з органами державного пожежногно нагляду і з дотриманням заходів безпеки, передбачених Тимчасовими правилами транспортування, зберігання та застосування фейєрверкових виробів.

2.2.24. Виготовлення піротехнічних виробів кустарним способом, а також зберігання цих виробів у театрально-видовищних підприємствах, парках культури та відпочинку й інших місцях з масовим перебуванням людей забороняється.

2.2.25. Усі спалимі декорації, сценічне оформлення,а також драпування на вікнах і дверях залу для глядачів повинні бути оброблені вогнезахисною речовиною.

2.2.26. Адміністрація закладу культури повинна один раз на квартал здійснювати перевірку якості вогнезахисної обробки декорацій та спалимих конструкцій. Зразки речовин або матеріалів, які вилучені з них, при винесенні із полум'я сірника повинні гаснути.

2.2.27. Використання в об'єктах культури декорацій і сценічного обладнання, виготовленого із синтетичних матеріалів, забороняється.

2.2.28. На час оформлення постановок, показу вистав і проведення спектаклів повинен бути забезпечений вільний прохід шириною не менше 1 м навкруги планшета сцени, а виходи зі сцени та проходи до дверей мають бути вільними.

2.2.29. Після закінчення спектаклю усі декорації та бутафорія повинні бути розібрані та прибрані зі сцени, а театральні костюми із артистичних вбиралень здані в костюмерні склади.

2.2.30. У межах сценічної коробки театру, будинку (палацу) культури, клубу одночасно можуть знаходитися декорації та сценічне оформлення не більше як для двох спектаклів.

Інші декорації повинні знаходитися у спеціальних сховищах (комори, сараї, сейфи тощо) поза межами закладу культури. Декорації знятих з репертуару спектаклів слід вивезти за межі видовищного підприємства.

2.2.31. У декораційних сховищах повинні бути влаштовані проходи шириною не менше 1,5 м. Для схоронення декорацій необхідно влаштовувати спеціальні відсіки.

2.2.32. Розміщення антресолей у бутафорських і меблевих складах, на сценах,в кишенях сцени не дозволяється.

2.2.33. Зберігання декорацій, бутафорій, дерев'яних станків, укосів, інвентаря та іншого майна в трюмах, на колосниках, робочих майданчиках, горищах, під сходовими маршами та майданчиками, а також у підвалах, які знаходяться під залом для глядачів і не мають відокремлених виходів назовні, забороняється.

2.2.34. Трюми, колосники та робочі майданчики повинні бути завжди вільними й утримуватися в чистоті та порядку. Не дозволяється влаштовувати в трюмах будь-які допоміжні майстерні, сховища та таке інше.

2.2.35. Кінці канатів для підйому декорацій на робочих майданчиках повинні бути відокремлені один від одного та підвішені на спеціальні гачки.

2.2.36. Після закінчення спектаклів усі артистичні гримувальні приміщення необхідно звільнити від залишків легніну, паперу та інших горючих матеріалів і зачинити на замки.

2.2.37. Чистка париків і костюмів бензином,ефіром та іншими легкозаймистими та горючими рідинами повинна проводитись в окремому спеціальному приміщенні по узгодженню з місцевою пожежною охороною. Прасування костюмів та білизни дозволяється проводити у спеціально призначених для цієї мети місцях.

2.2.38. У приміщенні костюмерної між вішалками слід передбачити вільні проходи. Центральний прохід має бути не менше 1,2 м.

2.2.39. Особи, які приймають одяг у приміщенні костюмерної, повинні перевірити зміст кишень і вилучити з них сірники та запальнички.

2.2.40. У об'єктах культури паління цигарок дозволяється тільки в спеціально виділених та обладнаних місцях.

2.2.41. У об'єктах культури забороняється:

захаращувати входи на горище, проходи, кулуари, сходові клітки та інші шляхи евакуації людей, а також зберігати в горищних приміщеннях будь-які предмети та спалимі матеріали;

тримати відкритими входи на горища та в підвали;

залишати без догляду ввімкнені електроприлади, струмоприймачі та електрообладнання;

залишати неприбраними цехи та інші виробничі приміщення після закінчення робочого дня;

користуватися побутовими електронагрівними приладами, за винятком спеціально відведених місць;

зберігати легкозаймисті та горючі рідини, за винятком місць, де вони потрібні у виробничих цілях, у кількості не більше змінної потреби і тільки у неспалимих зачинених шафах або ящиках у таких місцях, що безпечні в пожежному відношенні;

утеплювати горищні приміщення,здійснювати засипку перегородок спалимими матеріалами (тирса, торф тощо), а також влаштовувати порожнинні перегородки із спалимих матеріалів;

пристосовувати горищні приміщення,сходові клітки, шляхи евакуації людей та проїжджі арки під склади, архіви, виробничі приміщення, майстерні, роздягальні і таке інше;

заставляти проходи та виходи в складах і книгосховищах, а також перенавантажувати ці приміщення книжками та матеріалами понад допустиму норму;

влаштовувати житлові приміщення, допускати тимчасове проживання людей;

користуватися несправними електричними прасками та електромашинками для завивання волосся, залишати їх без нагляду ввімкненими в електромережу;

складувати біля електричних приладів і електропроводки готову продукцію, спалимі матеріали та речі;

залишати після роботи під напругою силову та освітлювальну електромережу, за винятком чергового освітлення та приладів охоронно-пожежної сигналізації;

заставляти проходи та підступи до засобів пожежогасіння;

виконувати будь-які ремонтні роботи після закінчення робочого дня без відома адміністрації об'єкта та пожежної охорони.

2.2.42. Варіння клею повинно здійснюватись тільки в електроклеєварках,які встановлені на неспалимих підставках в окремих приміщеннях. Місце для варіння клею повинно бути постійно чистим і нічим не заставлятися.

2.2.43. Готову продукцію необхідно забирати із цехів та майстерень і передавати у складські приміщення. Цехи та майстерні після закінчення робочого дня повинні ретельно очищатися від спалимих та інших виробничих відходів.

Запаси матеріалів у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати двозмінної потреби.

2.3. Шляхи евакуації

2.3.1. Усі об'єкти культури повинні мати ту кількість і ширину виходів, що визначена відповідними будівельними нормами і правилами, і відповідати розрахункам безпечної евакуації людей.

Двері евакуаційних виходів, як правило, повинні відчинятися в напрямку руху людей із приміщень (будівлі).

2.3.2. Над усіма дверима, призначеними для евакуації людей із залу для глядачів, експозиційного, виставочного, читального залів, фойє, кулуарів, планшета сцени, робочих галерей, колосників, трюму, оркестрової ями тощо, повинні бути влаштовані світлові покажчики, на яких на зеленому фоні білими літерами написано "ВИХІД". Обладнувати двері цих виходів замками та запорами, що важко відкриваються, забороняється.

2.3.3. У коридорах, сходових клітках і над дверима, що ведуть до шляхів евакуації або безпосередньо назовні будівлі, повинні бути встановлені відповідні стандартні знаки пожежної безпеки ("ВИХІД", зображення силуету людини, яка біжить).

2.3.4. Покриття підлоги килимами, паласами на шляхах евакуації повинно бути таким, яке б не загорялось від короткочасної дії малокалорійних джерел тепла (запалений сірник, непогашена цигарка тощо).

2.3.5. На шляхах евакуації людей забороняється застосування турнікетів та інших пристроїв, які перешкоджають вільному проходу людей, зачиняти двері виходів на замки під час проведення заходів; влаштовувати фальшиві двері (подібні до справжніх); вішати дзеркала на стінах майданчиків сходових кліток; розміщувати на майданчиках сходових кліток стільці,крісла та таке інше.

2.3.6. У всіх об'єктах культури забороняється оздоблення коридорів, сходових кліток та інших шляхів евакуації горючими синтетичними або спалимими матеріалами.

2.3.7. У залах для глядачів (за винятком балконів і лож з місткістю до 12 чоловік) усі крісла, стільці або лави повинні бути з'єднані між собою та міцно прикріплені до підлоги.

У залах для глядачів будинків (палаців) культури, де проводяться танцювальні вечори, з кількістю місць до 200, як виняток, кріплення стільців до підлоги може бути здійснено без обов'язкового з'єднання їх між собою в рядах.

2.3.8. Глибина крісел, стільців і лав у залі для глядачів повинна забезпечувати ширину проходів між рядами не менше 0,45 м.

Кількість місць в одному ряду при односторонньому виході повинна бути не більше 26, а при двосторонньому - не більше 50.

Установлювати в залі для глядачів додаткові (приставні) стільці, бокові відкидні сидіння, стояти в проходах, закривати двері евакуаційних виходів на замки, що важко відкриваються, забороняється.

2.3.9. Евакуація глядачів повинна бути забезпечена не менше ніж через два виходи, роззосередженими по периметру залу для глядачів. Час евакуації людей із будівлі з залом об'ємом 60 куб.м не повинен перевищувати 10 хвилин. Час евакуації людей зі сцени повинен складати не більше 1,5 хвилини, а кількість евакуйованих людей визначається із розрахунку 1 чоловік на 1 кв.м площі планшета сцени (естради).

2.3.10. Евакуація глядачів із балконів не повинна здійснюватись через зал для глядачів.

2.3.11. В експозиційній частині музеїв, виставок, картинних галерей і пам'ятків культури маршрут руху відвідувачів повинен забезпечувати огляд усіх експозиційних залів без утворення зустрічних і перетинаючих потоків, а також можливість ізольованого проходу до кожного відділу.

Проходи між вітринами та щитами повинні бути не менше 2 м, а головний прохід - не менше 3 м.

2.3.12. У всіх закладах культури у керівника та у черговому приміщенні пожежної охорони (при її наявності) повинна бути інструкція, що визначає дії адміністративно-технічного персоналу на випадок пожежі.

2.3.13. На кожному поверсі об'єктів культури необхідно вивішувати на видних місцях плани евакуації людей і матеріальних цінностей на випадок виникнення пожежі.

В музеях і картинних галереях повинен бути додатково розроблений план евакуації експонатів, а в цирках і зоопарках - план евакуації тварин.

План евакуації розробляється особою, відповідальною за протипожежний стан об'єкта, узгоджується з пожежною охороною і затверджується керівником.

2.3.14. Адміністрація об'єкта культури зобов'язана щорічно організовувати відпрацювання планів евакуації з особовим складом.

2.3.15. Усі об'єкти культури повинні обладнуватися системами оповіщення людей про пожежу.

2.3.16. Виходи з підвальних приміщень у будівлях музеїв і картинних галерей,які зайняті під адміністративно-господарські приміщення, повинні бути відокремлені від входів до експозиційного залу та сховища.

2.3.17. Усі самозакриваючі пристрої та ущільнення у притворах дверей сходових кліток, коридорів, тамбурів повинні завжди утримуватися у справному стані.

2.4. Електроустановки

2.4.1. Електричні мережі та електрообладнання, яке використовується на об'єктах культури, повинні відповідати вимогам діючих Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), будівельних норм і правил (БНіП).

2.4.2. Усі роботи повинні проводитися на справному електрообладнанні (справна ізоляція електропроводки, пускачі, штепселі, розетки, вимикачі та інша апаратура, заземлення, огорожа).

2.4.3. Електроустановки необхідно захищати апаратами захисту від струмів короткого замикання й інших аварійних режимів, внаслідок яких може виникнути пожежа.

2.4.4. Плавкі вставки запобіжників повинні бути каліброваними із зазначенням на заводському клеймі номінального струму.

2.4.5. З'єднання, скручення та відгалуження жил дротів і кабелів з метою запобігання небезпечних у пожежному відношенні перехідних опорів слід здійснювати за допомогою обпресування, зварювання, паяння або стискувань (гвинтових, болтових тощо).

2.4.6. Шафи, в яких встановлені електрощити, повинні бути постійно зачиненими на замок.

2.4.7. Доступ до електрощитів, електродвигунів і пускорегулюючих апаратів повинен бути завжди вільним. Все електрообладнання необхідно постійно утримувати в чистоті.

2.4.8. У будівлях театрів, музеїв, картинних галерей, виставок, цирків, будинків (палаців) культури та клубів повинно бути передбачено робоче, постановочне (для театрів і цирків), аварійне та евакуаційне освітлення.

2.4.9. Аварійним освітленням обладнуються приміщення кас, адміністратора, гардероба, постів охорони, пожежного поста, апаратної управління постановочним освітленням, телефонної станції, апаратних звуко-кінообладнання, тиристорної, трансформаторної підстанції, головного розподільчого щита (ГРЩ ), приміщення для тварин (у цирках).

Евакуаційним освітленням обладнуються ті приміщення, де можливе перебування не менше 50 чоловік, а також усі сходи, проходи та інші шляхи евакуації.

2.4.10. Схема електропостачання будівель і споруд з кількістю місць в залі для глядачів 800 і більше повинна забезпечити живлення електроприймачів першої категорії від двох незалежних джерел.

2.4.11. У будівлях і спорудах з кількістю місць в залі для глядачів 800 і більше, а також у дитячих театрах незалежно від кількості місць для глядачів необхідно влаштовувати акумуляторні установки для живлення або автоматичного переключення на них світильників аварійного (евакуаційного) освітлення і пожежної сигналізації при відключенні зовнішніх джерел енергоживлення.

Будівлі та споруди театрів, будинків (палаців) культури, концертних залів з кількістю місць в залі для глядачів менше 800, в яких живлення робочого й аварійного (евакуаційного) освітлення та пожежної сигналізації здійснюється від двох незалежних джерел, обладнувати акумуляторними установками не обов'язково.

В разі відсутності другого незалежного джерела для аварійного (евакуаційного) освітлення та пожежної сигналізації акумуляторну установку слід передбачати.

Ємкість акумуляторної установки повинна бути розрахована на безперервну роботу протягом однієї години.

2.4.12. Улаштування будь-яких місцевих вимикачів або штепсельних рознімачів у мережі аварійного освітлення забороняється.

2.4.13. Електропроводка та кабельні лінії на сцені (естраді, манежі), в залах для глядачів з кількістю місць 800 і більше, в технічних апаратних, акумуляторних, горищних приміщеннях, просторах над підвісною стелею залу для глядачів, а також ланцюгу управління пожежною й охоронною сигналізацією повинна виконуватись дротом та кабелем з мідними жилами.

2.4.14. Електропроводка в межах сцени (естради, манежу), залів для глядачів з кількістю місць 800 і більше у театрах, кіноконцертних залах, цирках, клубних закладах, будинках (палацах) культури повинна бути прокладена в сталевих газових трубах.

2.4.15. Лінії, що живлять освітлювальні прилади постановочного освітлення, яке розташоване на пересувних конструкціях, необхідно виконувати гнучким мідним дротом у шлангах.

2.4.16. Переносні електричні світильники слід захищати запобіжними сітками й оздоблювати гачками для їх підвішування.

2.4.17. Для підключення пересувних приймачів струму та переносних світильників повинні використовуватися гнучкі дроти в гумовій оболонці. Замки таких підключень повинні бути герметичні.

Вмикати в штепсельні розетки переносне електроосвітлення та переносні електроприлади можна тільки на час користування ними.

Лючки для підключення штепсельних вилок на планшеті сцени слід закривати кришками та два рази на тиждень очищати від пилу.

2.4.18. Прожектори та софіти повинні бути віддалені від декорацій і спалимих конструкцій на відстань не менше 0,5 м. Відстань між лінзовими прожекторами і спалимими декораціями повинна становити не менше 2 м.

2.4.19. Лампи розжарювання, які мають дефекти скляної колби, слід негайно заміняти.

2.4.20. Для здійснення кольорових світлових ефектів у театральній освітлювальній апаратурі необхідно застосовувати кольорове скло.

Дозволяється застосовувати для цієї мети кольорові плівки на неспалимій основі в лінзових прожекторах, за винятком освітлювальних прожекторів без лінз, в софітах та іншій освітлювальній апаратурі, де безпосередньо здійснюється освітлення світофільтра лампою розжарювання потужністю 500 Вт і більше.

2.4.21. Освітлювальні прилади постановочного освітлення повинні мати запобіжні металеві сітки, які виключають можливість випадання світлофільтрів, лінз, ламп та інших внутрішніх частин світлових приладів.

2.4.22. Між дерев'яною рампою сцени та кожухами електросвітильників повинен бути прокладений теплоізоляційний матеріал товщиною 8-10 мм, а всі переносні електроліхтарі (підсвіти), що влаштовуються на сцені, - захищатися з зовнішнього боку таким же матеріалом.

Софіти на сцені, що використовуються для робочого освітлення і не мають світлофільтрів, необхідно закрити звичайним склом.

2.4.23. Електропровід, що живить світильники софіта, повинен мати гнучку оболонку, що захищає його від механічних пошкоджень.

2.4.24. Електричні дроти та кабелі, що йдуть від прожекторів і ліхтарів до місця вмикання їх у мережу, не повинні зазнавати механічних пошкоджень.

2.4.25. При розміщенні підсвітів безпосередньо на підлозі планшета сцени під них необхідно підкладати тепло-електроізоляційні матеріали.

2.4.26. М'яке драпування, що застосовується в осітлювальних ложах, повинно бути по всій довжині захищене теплоізоляційним матеріалом.

2.4.27. В основних будівлях музеїв, картинних галерей та пам'ятків культури забороняється встановлювати люмінісцентне освітлення.

В окремих випадках люмінісцентне освітлення може бути дозволено тільки у виставочних залах і службових приміщеннях при обов'язковому узгодженні з органами державного пожежного нагляду.

Відстань між спалимими стендами, експонатами та драпуванням і світильниками з лампами розжарювання повинна бути не менше 0,5 м.

У музеях, бібліотеках, картинних галереях, архівах та інших сховищах державного значення необхідно застосовувати проводи та кабелі з мідними жилами.

2.4.28. Під усіма електричними прасками у цехах пошиття одягу і в місцях прасування повинні бути встановлені стійкі неспалимі підставки.

Підключення електропрасок до мережі повинно здійснюватися за допомогою шнурів у гумових шлангах.

2.4.29. У гримувальних цехах щипці для завивання волосся повинні нагріватися тільки в електроприладах спеціальної конструкції.

2.4.30. Усі переносні електронагрівні прилади слід видавати під розписку в журналі, а після закінчення робочого дня здавати охороні або спеціально призначеним особам.

2.4.31. Ввімкнення електродвигунів пожежних насосів і системи забезпечення вилучення диму повинно супроводжуватись автоматичним відключенням електроприймачів системи вентиляції та кондиціювання.

2.4.32. Пуск електродвигунів пожежних насосів може здійснюватись в автоматичному та ручному режимі.

Дистанційний пуск повинен здійснюватись із приміщення пожежного поста, а в разі відсутності автоматичного пожежогасіння-також від кнопок, розташованих у шафах пожежних кранів.

Про пуск і роботу електродвигунів пожежних насосів до пожежного поста повинен надходити світловий сигнал.

2.4.33. Відключення електродвигунів пожежних насосів повинно здійснюватися тільки з приміщення пожежного поста та насосної, а при відсутності пожежного поста - тільки з насосної.

2.4.34. При експлуатації електроустановок забороняється:

користуватися електродвигунами та іншим електрообладнанням в разі перевищення нагріву їх поверхні на 40 С вище температури зовнішнього повітря;

користуватися кабелями та дротами з пошкодженою та зіпсованою ізоляцією;

експлуатувати під напругою електропроводку та кабелі з незаізольованими кінцями;

користуватися пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, рубильниками та іншими електротехнічними виробами;

підключати до клем щитів силової лінії, а також у штепсельні розетки освітлювальної мережі прилади, які споживають струм більше передбаченої для них величини;

переносити увімкнені прилади та ремонтувати обладнання, яке перебуває під напругою;

складувати та приставляти до електрощитів та електрообладнання спалимі матеріали;

користуватися побутовими електроприладами (чайниками, кип'ятильниками, прасками тощо) в заборонених місцях;

підвішувати електросвітильники безпосередньо на струмоведучі дроти; користуватися електросвітильниками зі знятими ковпаками (розсіювачами); обгортати електролампи спалимими матеріалами (папером, тканиною тощо);

використовувати електроапаратуру та електроприлади в умовах, що не передбачені заводом-виготовлювачем.

2.4.35. Контролери, доглядачі, білетери, працівники бібліотек і чергові адміністратори закладів культури повинні бути забезпечені електричними ручними ліхтарями.

2.4.36. Блискавкозахист будівель об'єктів культури повинен виконуватися відповідно до вимог діючої Інструкції по улаштуванню блискавкозахисту будівель і споруд.

2.4.37. Замір опору ізоляції освітлювальної та силової електромережі повинен здійснюватися один раз на рік спеціалізованими підприємствами й організаціями, які мають на це право. Наслідки перевірки повинні оформлятися актом.

2.5. Опалювальні установки

2.5.1. Керівник закладу культури зобов'язаний своїм наказом призначити осіб, відповідальних за експлуатацію та технічний стан опалювальних установок.

2.5.2. Опалювання печей повинно здійснюватися машиністами, кочегарами, опалювачами та грубниками, які отримали інструктаж щодо заходів пожежної безпеки при експлуатації опалювальних приладів.

2.5.3. Котли центрального опалення повинні установлюватися у відокремлених неспалимих приміщеннях, які мають самостійний вихід.

2.5.4. Забороняється експлуатація будь-яких опалювальних установок, які не мають необхідних протипожежних розділок (відступок) від спалимих конструкцій будівель.

2.5.5. На горищах усі димові труби та стіни, в яких проходять димові канали, слід побілити.

2.5.6. Тверде паливо (дрова, вугілля, кокс, торф) повинно зберігатися у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях або на спеціально обладнаних майданчиках, які знаходяться на відповідній безпечній відстані від спалимих будівель.

2.5.7. У підвальних приміщеннях із спалимим перекриттям, а також у підвальних приміщеннях, виходи з яких сполучаються із загальними сходами (незалежно від межі вогнестійкості перекриття ) зберігання дров, вугілля, торфу та інших видів палива забороняється.

2.5.8. Біля кожної печі перед топковим отвором на дерев'яній або іншій спалимій, або важкоспалимій підлозі повинен бути прибитий металевий лист розміром не менше 0,5 х 0,7 м.

2.5.9. У виробничих, складських та допоміжних приміщеннях на відстані 0,15 м від радіаторів (приладів центрального опалення) необхідно ставити металеві огороджувальні решітки.

2.5.10. У приміщеннях котельних забороняється:

виконувати роботи, які не пов'язані з обслуговуванням котельної установки;

допускати в котельню сторонніх осіб;

допускати до роботи на котельних установках осіб,які не пройшли спеціальної підготовки або перебувають у нетверезому стані;

доручати стороннім особам нагляд за роботою котлів;

зберігати легкозаймисті й інші горючі рідини та матеріали;

сушити будь-які горючі матеріали на котлах і паротрубопроводах;

розпалювати котельні установки без попередньої продувки їх повітрям;

подавати паливо у випадках, коли погасли форсунки або газові пальники;

допускати підтікання рідинного палива або виходу газу із системи топливоподачі;

користуватися видатковими баками, які не мають пристрою для вилучення палива до аварійної ємкості (безпечного місця) у випадку пожежі;

користуватися гумовими або іншими спалимими трубопроводами для подачі палива до форсунки;

працювати при несправній автоматиці контролю за режимом опалення.

2.5.11. Димові труби котлів, які працюють на твердому паливі, повинні бути обладнані іскрогасниками.

2.5.12. Усі об'єкти культури повинні мати центральне опалення. Заміна пічного опалення на центральне обов'язкова при проведенні капітального ремонту або реконструкції театрально-видовищного підприємства та культурно-освітнього закладу, за винятком пам'ятків культури.

2.5.13. При експлуатації печей забороняється:

застосовувати для розпалювання легкозаймисті та горючі рідини (бензин, гас, мастила та таке інше);

сушити та тримати дрова, вугілля, одяг та інші спалимі матеріали на опалювальних приладах або біля них;

застосовувати вугілля, кокс, газ та інше паливо в печах, які не пристосовані до цього палива;

залишати паливо безпосередньо перед топковим отвором;

користуватися печами, які мають тріщини, несправні дверцята, ненадійні або невідповідні протипожежні розділки від "диму" до дерев'яних конструкцій стін, перегородок, перекриття;

зберігати в приміщенні запаси палива, які перевищують добову потребу;

застосовувати для спалювання дрова, довжина яких перевищує розміри топливника;

здійснювати опалення при відкритих дверцятах топливника;

проводити безперервне опалення під час проведення масових заходів; опалення печей слід припиняти приблизно за дві години до закінчення роботи закладу культури;

залишати розпалені печі без нагляду;

використовувати вентиляційні канали для димоходів;

прикріплювати до димарів телевізійні та інші антени;

висипати непогашений попіл, жужіль та вугілля біля будівель (для цієї мети слід обладнувати спеціально виділені місця);

влаштовувати тимчасові опалювальні прилади.

2.5.14. Огляд стану печей і димоходів необхідно здійснювати не менше двох разів на рік.

2.5.15. Очищення печей і димоходів від сажі повинно проводитися перед початком осінньо-зимового опалювального періоду і періодично - протягом всього опалювального періоду залежно від виду палива, але не менше, ніж раз у два місяці.

2.5.16. Забороняється користуватися для опалення приміщень електронагрівними приладами, електрокамінами тощо.

2.5.17. У літній пожежонебезпечний період під час сильного вітру здійснювати опалення печей і котельних установок, які працюють на твердому паливі, забороняється.

2.5.18. Забороняється використовувати для димових труб керамічні, азбоцементні та металеві труби, а також влаштовувати глиноплетені та дерев'яні димарі.

2.5.19. Газові плити, які використовуються в макетних, бутафорських та інших цехах і майстернях, повинні встановлюватися тільки у відокремлених приміщеннях, обладнаних приточно-витяжною вентиляцією.

2.6. Вентиляція та кондиціювання повітря

2.6.1. Черговий персонал, який здійснює нагляд за вентиляційними установками (майстер, слюсар), зобов'заний проводити планові профілактичні огляди вентиляторів, повітроводів, вогнезатримуючих пристроїв, камер зрошення, заземляючих пристроїв і вживати заходів до усунення будь-яких неполадків в їх роботі, які можуть призвести до виникнення та розповсюдження пожежі.

2.6.2. Вентиляційні короби слід виготовляти із неспалимих матеріалів.

2.6.3. Витяжні повітроводи, по яким транспортуються вибухонебезпечний або горючий пил, повинні мати пристрої для періодичного очищення (лючки, розбірні з'єднання тощо).

2.6.4. У місцях перетинання протипожежних стін повітроводи слід обладнувати автоматичними вогнезатримуючими пристроями (заслонки, шибери, клапани).

2.6.5. У виробничих приміщеннях , де вентиляційні установки видаляють горючі та вибухонебезпечні речовини, всі металеві повітроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок повинні бути заземлені.

2.6.6. Вентиляційні камери, циклони, фільтри та повітропроводи повинні регулярно очищатися від горючого пилу та виробничих відходів. Перевірка технічного стану, профілактичний ремонт та очищення вентиляційного обладнання слід здійснювати за графіком, який затверджується керівником. Наслідки оглядів заносяться до спеціального журналу.

2.6.7. Вентиляційні установки , які обслуговують приміщення з пожежо-вибухонебезпечним виробництвом, повинні мати автоматичне блокування їх відключення в разі пожежі з діючими системами автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння.

2.6.8. При монтажі і експлуатації вентиляційних систем забороняється:

з'єднувати вентиляційні канали з димовими;

поєднувати вентиляцію приміщень вибухо - пожежонебезпечних виробництв із загальною системою вентиляції;

здійснювати перевірку ефективності роботи вентиляційної системи за допомогою відкритого вогню;

випалювати залишки пилу та інших горючих речовин, які відклалися на стінках повітроводів;

зберігати у вентиляційних камерах будь-яке обладнання або матеріали; двері вентиляційних камер повинні бути постійно зачинені на замок; заходити стороннім особам до них заборонено;

перекривати витяжні канали, закривати отвори та решітки;

відключати або знімати вогнезатримуючі пристрої;

один раз на місяць необхідно перевіряти працездатність системи протидимного захисту (включення слід здійснювати за сигналом від пожежного оповіщувача або вручну; тривалість роботи системи при спрацюванні - не менше 0,5 години).

2.6.9. Для підтримання системи протидимного захисту у діючому стані керівник об'єкта зобов'язаний призначити осіб, які повинні:

щотижнево перевіряти стан вентиляторів, механізмів, положення клапанів і заслонок, наявність замків та пломб на електрощитах автоматичних пристроїв;

періодично очищати від забруднень і пилу вентиляційні решітки, клапани, виконавчі механізми, плавкі замки, кінцеві вимикачі;

усувати порушення цілості повітроводів та їх з'єднань;

усувати пошкодження та регулювати натяг пасків трансмісії вентиляційних агрегатів;

усувати несправності електричних пристроїв.

2.6.10. Установки протидимного захисту повинні постійно утримуватись у справному і працездатному стані.

2.7. Спеціальні вимоги пожежної безпеки Музеї, картинні галереї, бібліотеки, виставки

2.7.1. Музеї, картинні галереї, сховища рідкісних книг і рукописів повинні мати електричне освітлення, центральне опалення, протипожежний водопровід і телефонний зв'язок. У будівлях, як правило, повинно бути водяне опалення.

2.7.2. Сховища фондів картинних галерей слід обладнувати установками автоматичного пожежогасіння.

2.7.3. Зберігання рідкісних книг і рукописів, фондів музеїв і картинних галерей у спалимих будівлях і приміщеннях, а також разом з іншими пожежонебезпечними речами та матеріалами забороняється.

2.7.4. Дверні прорізи у стінах сховищ фондів,запасників, сховищ рідкісних книг і рукописів, реставраційних майстерень і пожежонебезпечних приміщеннях музеїв і картинних галерей повинні захищатися самозакриваючими протипожежними дверима другого типу (межа вогнестійкості не менше 0,6 години).

2.7.5. Улаштування безшумної підлоги та звукоізоляції із застосуванням синтетики в будівлях музеїв, картинних галерей, пам'ятків культури допускається тільки на неспалимій основі із нетоксичних матеріалів за умови, що вони не можуть загорятися від дії малокалорійних джерел теплової енергії (запаленого сірника, непогашеної цигарки тощо) при узгодженні з органами державного пожежного нагляду.

2.7.6. Допоміжні приміщення, майстерні, фотолабораторії, склади господарського обладнання, реставраційні майстерні та таке інше, як правило, повинні знаходитися поза межами головної будівлі музею чи картинної галереї.

В окремих випадках дозволяється розташування допоміжних приміщень в основних будівлях музеїв або картинних галерей за умови відокремлення їх від експозиційних залів, сховищ і шляхів евакуації людей протипожежними стінами.

2.7.7. Сховища рідкісних книг і рукописів, фондів музеїв і картинних галерей, площа яких перевищує 600 кв.м, повинні поділятися на відсіки протипожежними перегородками. Кожний відсік сховища повинен мати не менше двох евакуаційних виходів.

Сховища та книгосховища унікальних і рідкісних видань повинні бути відокремлені від інших приміщень протипожежними стінами (перегородками) першого типу та перекриттям першого типу.

2.7.8. Приміщення макетних майстерень, які відносяться до категорії А , повинні мати огороджуючі конструкції з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше однієї години.

2.7.9. Виходи на перший поверх з приміщень сховищ, розташованих у підвальних приміщеннях, повинні бути обладнані тамбурами.

2.7.10. Будівлі бібліотек з фондом більше одного млн.одиниць зберігання повинні бути обладнані централізованою системою оповіщення про пожежу, а також мати приміщення пожежного поста площею не менше 12 кв.м.

2.7.11. В основних будівлях музеїв і картинних галерей забороняється зберігання та застосування легкозаймистих і горючих рідин, балонів з газами та інших вогненебезпечних речовин і матеріалів. Зберігання зазначених вище речовин і матеріалів повинно здійснюватися в складі, що знаходиться окремо і відповідає усім вимогам пожежної безпеки.

2.7.12. Усі легкозаймисті експонати слід розміщувати у вітринах з непошкодженим склом.

2.7.13. М'яке драпування, стелажі, вітрини та стенди ,які виготовлені із спалимих матеріалів, повинні оброблятися вогнезахисною речовиною, якщо це допустимо за умови зберігання експонатів та інших музейних цінностей.

2.7.14. Проведення в музеях і картинних галереях вечорів, зборів та інших заходів з масовим перебуванням людей може бути дозволено тільки в приміщеннях, які обладнані відповідно до вимог правил пожежної безпеки.

Використання з цією метою приміщень пам'ятків культури допускається з дозволу органів державного пожежного нагляду.

2.7.15. Демонстрація кінофільмів у будівлях музеїв, картинних галерей і пам'ятків культури може проводитися тільки з суворим дотриманням вимог правил пожежної безпеки для підприємств кінематографії з дозволу на це органів державного пожежного нагляду.

2.7.16. У приміщеннях музеїв забороняється паління цигарок, користування відкритим вогнем.

2.7.17. У будівлях бібліотек забороняється зберігання та використання мікрофільмів на спалимій плівці.

Усі мікрофільми повинні зберігатися в неспалимих коробках у металевих шафах.

2.7.18. У сховищах музеїв і картинних галерей ширина головних проходів повинна бути не менше 2,5 м , а відстань між фондовим обладнанням - не менше 0,9 м.

2.7.19. У сховищах книжкових фондів повинні бути забезпечені проходи: головний прохід - 1,2 м; робочі - 0,75 м; між стінами і стелажами - 0,5 м.

2.7.20. Територія музеїв, картинних галерей, пам'ятників і виставок у нічний час повинна бути освітлена.

2.7.21. Здавати в оренду іншим організаціям будинки та приміщення музеїв і картинних галерей без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється.

2.7.22. Відповідальність за протипожежний стан у циркових підприємствах покладається на їх керівників.

2.7.23. Кількість глядачів у циркових підприємствах не повинна перевищувати кількості місць, передбачених технічним паспортом.

Усі місця в залі для глядачів повинні бути з'єднані між собою та міцно прикріплені до підлоги.

2.7.24. Підлога залу для глядачів повинна бути рівною, без порогів, східців, щілин та вибоїн. У разі різниці рівнів суміжних приміщень в проходах слід влаштовувати пологі пандуси.

2.7.25. У стаціонарних цирках стіни, підлога, перекриття трюмів і проходів повинні бути виконані з неспалимих матеріалів, за винятком пересувних цирків, де може бути допущено використання дерев'яних конструкцій, оброблених вогнезахисною речовиною.

2.7.26. Покриття цирків "Шапіто", як правило, повинно бути із неспалимих матеріалів. Спалиме покриття таких цирків, а також спалимі декорації, драпування в усіх приміщеннях циркових підприємств необхідно обробляти вогнезахисною речовиною.

2.7.27. Адміністрація зобов'язана щоквартально здійснювати перевірку якості вогнезахисної обробки спалимих декорацій і конструкцій і в разі необхідності - поновлювати її.

2.7.28. Паління цигарок на манежі цирку, а також застосування відкритого вогню (факели, свічки, канделябри тощо) та інших вогневих ефектів не дозволяється.

2.7.29. При необхідності застосування вогневих ефектів циркова програма повинна бути узгоджена з місцевою пожежною охороною.

2.7.30. При улаштуванні світлових підлог, освітлювальних рамп повинні застосовуватися тільки неспалимі матеріали; корпуси софітів повинні бути ізольовані від тросів, які підвішуються.

2.7.31. Для здійснення світлового ефекту необхідно використовувати кольорове скло або прозору кольорову неспалиму плівку.

2.7.32. Приміщення кухні для приготування їжі тваринам повинно бути відгороджене неспалимими конструкціями (стіни, перекриття) від циркових приміщень. Варити їжу на тимчасових плитах, електроплитах, керогазах тощо, а також на подвір'ї цирку забороняється.

2.7.33. Приміщення для тварин (конюшня, слоновник, тощо) повинні мати не менше двох самостійних виходів (воріт) назовні, а ворота - закриватися на запори, що легко відкриваються.

2.7.34. У конюшні повинно бути в достатній кількості поводів, уздечок і покривал ,необхідних при евакуації коней із будівлі.

2.7.35. Основні запаси фуражу для тварин слід зберігати на господарському подвір'ї в спеціальних складах. У конюшні допускається влаштування фуражної з добовим запасом фуражу.

2.7.36. Транспортування тварин повинно здійснюватися на справних, спеціально обладнаних автомашинах, забезпечених вогнегасниками та грубововняними тканинами.

Перевозити в кузові автомашини разом з тваринами акумулятори, кислоти, пожежонебезпечні речовини та матеріали забороняється.

2.7.37. При транспортуванні тварин залізницею адміністрація зобов'язана видати наказ про проведення технічного огляду вагонів і кліток з хижаками. Кожен вагон слід обладнати вогнегасником. Супроводжуючі вантаж особи повинні отримати спеціальний інструктаж.

2.7.38. Автомобілі, фургони або причепи, на яких змонтовані пересувні електростанції, повинні розташовуватись на пожежонебезпечній відстані від житлових, громадських та інших будівель і не загороджувати шляхи евакуації.

2.7.39. Все електрообладнання стаціонарних і пересувних цирків повинно виконуватися й експлуатуватися згідно з вимогами ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.

2.7.40. У приміщеннях циркових підприємств, крім робочого, повинно бути аварійне освітлення для продовження роботи та для евакуації глядачів. На шляхах евакуації необхідно встановити світлові покажчики та відповідні знаки пожежної безпеки.

2.7.41. Прожектори та софіти слід розташовувати на відстані не менше 0,5 м від спалимих декорацій і дерев'яних конструкцій.

2.7.42. Електропроводка та світильники, що розміщені в приміщеннях для тварин, повинні мати огороджувальний каркас із дроту, а електролампи - захисні скляні ковпаки.

У приміщеннях для мавп, хижаків і великих тварин електропроводка повинна бути схованою.

2.7.43. Користування побутовими електронагрівними приладами в циркових підприємствах, за винятком спеціально відведених місць, забороняється.

2.7.44. Усі службові та виробничі приміщення стаціонарних цирків необхідно обладнувати автоматичними системами оповіщення людей про пожежу і пожежогасіння.

2.7.45. Контролери, білетери циркових підприємств повинні бути забезпечені електричними ручними ліхтарями.

2.7.46. Видачу та приймання ключів від усіх службових приміщень у стаціонарних цирках повинен здійснювати черговий персонал пожежної охорони і робити записи у відповідному журналі.

Дублікат ключів повинен зберігатися у заскленому ящику під пломбою в приміщенні пожежної охорони.

2.7.47. На території пересувних циркових підприємств повинно бути не менше п'яти пожежних щитів: два - на майданчику для глядачів, один - у службовій частині і два - на господарському подвір'ї.

Крім того, в кожному пересувному цирковому підприємстві повинна бути пожежна техніка (мотопомпа) та не менше п'яти пожежних рукавів довжиною по 20 м з пожежними стволами, а також резервуар (цистерна) з необхідним запасом води.

2.7.48. Відповідальність за дотримання вимог пожежної безпеки у будівлях пам'ятків культури та дерев'яної архітектури покладається на їх керівників.

2.7.49. Забороняється надавати в оренду будівлі пам'ятків культури без попереднього узгодження з органами державного пожежного нагляду.

2.7.50. Відповідальність за дотримання протипожежного режиму пам'ятків культури, які надаються в оренду іншим організаціям і закладам, покладається на керівників (орендарів), про що повинно бути записано в умовах договору на оренду.

2.7.51. Для оздоблення приміщень пам'ятків культури та дерев'яної архітектури слід застосовувати неспалимі або важкоспалимі матеріали.

2.7.52. Будівлі та приміщення пам'ятків культури та дерев'яної архітектури повинні бути обладнані автоматичною охоронною та пожежною сигналізацією й автоматичним пожежогасінням. Ці питання в кожному конкретному випадку вирішуються окремо за узгодженням з місцевими органами державного пожежного нагляду.

2.7.53. Будівлі пам'ятків культури забороняється пристосовувати під склади та виробництва, пов'язані із застосуванням та зберіганням вибухонебезпечних речовин, легкозаймистих та горючих рідин, різних спалимих речовин і матеріалів, під гаражі та стоянки автомашин, тракторів, комбайнів.

2.7.54. Проект розміщення пам'ятків дерев'яної архітектури повинен бути представлений на експертизу органам державної пожежної охорони.

2.7.55. У музеях-заповідниках, що організуються на відкритому повітрі з розташуванням на їх території пам'ятків дерев'яної архітектури, забороняється паління цигарок і розпалювання багаття.

2.7.56. Музеї-заповідники повинні бути обладнані протипожежним водопостачанням, первинними засобами пожежогасіння та телефонним зв'язком.

2.7.57. Проведення зварювальних та інших вогневих робіт у музеях-заповідниках забороняється. Як виняток, у разі крайньої необхідності, їх проведення може бути здійснено з письмового дозволу дирекції музею за умови виставлення пожежного поста.

2.7.58. У випадках, коли шляхи евакуації в будівлях пам'ятків культури не відповідають пред'явленим до них вимогам і виключають можливість улаштування допоміжних евакуаційних виходів, необхідно обмежити одночасне перебування в цих будівлях людей. Кількість відвідувачів у групі повинна складати не більше 50 чоловік. У цих випадках необхідно розробляти компенсуючі заходи пожежної безпеки й узгоджувати їх з органами державного пожежного нагляду.

2.7.59. У пам'ятках дерев'яної архітектури (при відсутності на їх території неспалимих будівель і приміщень) у кожному окремому випадку по узгодженню з органами державного пожежного нагляду може бути допущено зберігання музейних цінностей у дерев'яних будівлях, які обладнані автоматичними засобами пожежогасіння й оброблені вогнезахисною речовиною, а також за умови виконання інших заходів, які б забезпечили їх задовільний протипожежний стан.

2.7.60. При реставрації будівель пам'ятків культури і розробці протипожежних заходів відповідні рішення повинні прийматися по кожному об'єкту окремо з урахуванням особливостей будівель та їх художньої цінності.

Якщо пам'ятки культури відновлюються у початковому вигляді, без заміни дерев'яних конструкцій, то останні повинні щорічно оброблятися вогнезахисною речовиною.

2.7.61. Відповідальність за пожежну безпеку та виконання протипожежних заходів на час обладнання приміщень, монтажу стендів і макетів, а також на час функціонування та демонтажу виставок несуть як представники учасників виставок, так і представники організаторів виставок.

2.7.62. Контроль за виконанням правил пожежної безпеки здійснює організатор виставки та органи державного пожежного нагляду.

2.7.63. Учасники виставок не пізніше,ніж за місяць до ввозу експонатів на територію виставки, зобов'язані подати дирекції виставки відомості про всі пожежо - вибухонебезпечні та радіоактивні матеріали й експонати для вжиття необхідних заходів безпеки.

2.7.64. Проект розміщення виставки із зазначенням розташування експонатів, стендів тощо повинен бути представлений на експертизу до органів державної пожежної охорони перед проведенням робіт по влаштуванню виставки.

2.7.65. Забороняється застосування в приміщеннях виставки на шляхах евакуації горючих або синтетичних матеріалів, які можуть загорятися від дії малокалорійних джерел теплової енергії (запаленого сірника, непогашеної цигарки тощо).

2.7.66. Килими та килимові доріжки повинні бути міцно прикріплені до підлоги по периметру та в стиках.

2.7.67. Електроосвітлення виставочного павільйону повинно здійснюватися від двох незалежних джерел струму з автоматичним переключенням на резервне (аварійне) живлення.

2.7.68. Приміщення виставочного павільйону необхідно обладнувати автоматичною охоронно-пожежною сигналізацією, внутрішнім протипожежним водопроводом з пожежними кранами, а також вогнегасниками.

Підступи до засобів пожежогасіння повинні бути завжди вільними.

2.7.69. Завозити та зберігати обладнання виставок у будівлях, будівництво яких ще не закінчено, забороняється.

2.7.70. Для освітлення залів виставки повинні використовуватися світильники, якими обладнуються пожежонебезпечні приміщення класу П-II.

Відстань від світильників підсвіту до спалимих або важкоспалимих конструкцій, картин, експонатів повинна бути не менше 0,5 м.

2.7.71. Під час перебування відвідувачів у приміщеннях виставки двері основних і запасних виходів не слід зачиняти на замки.

2.7.72. Паління цигарок у будівлях виставки дозволяється у відведеному місці.

2.7.73. Зварювальні та інші вогневі роботи повинні проводитися з письмового дозволу керівника виставки з суворим дотриманням вимог правил пожежної безпеки.

2.7.74. Усі приміщення виставок після закінчення роботи (перед закриттям) повинні бути перевірені особою, яка відповідає за протипожежний стан.

2.7.75. У кожному приміщенні виставки слід мати план евакуації відвідувачів та експонатів, який повинен бути вивішений на видному місці.

2.7.76. У будівлях виставок забороняється: розміщення безпосередньо у павільйоні та на шляхах евакуації комор, майстерень та інших приміщень для зберігання горючих і легкозаймистих рідин, зберігання та користування балонами з горючими та стисненими газами, зберігання горючих твердих матеріалів.

2.7.77. Аудиторії й адміністративні приміщення необхідно завжди утримувати в чистоті.

2.7.78. Не дозволяється влаштування перегородок і сховищ у сходових клітках і на шляхах евакуації, а також загромадження сходових майданчиків різними предметами та обладнанням.

2.7.79. Усі двері евакуаційних та інших виходів повинні завжди утримуватись у справному стані, відчинятися в напрямку виходу людей із аудиторії (будівлі).

2.7.80. Користування електропобутовими нагрівними приладами в аудиторіях та адміністративних приміщеннях забороняється.

2.7.81. Корзини та ящики для паперу повинні регулярно спорожнятися, а сміття виноситися за межі будівлі у спеціально відведене місце.

2.7.82. Демонстрація кінофільмів в аудиторіях повинна проводитися з суворим дотриманням Правил пожежної безпеки для підприємств кінематографії.

2.7.83. Викладачі, лаборанти та студенти до початку проведення лабораторних занять повинні вивчити пожежонебезпечні властивості хімічних речовин і матеріалів, якими вони будуть користуватися, і дотримуватись правил пожежної безпеки при роботі з ними.

2.7.84. Перед початком проведення лабораторних занять з нової теми керівник, який буде їх проводити, повинен провести позачерговий протипожежний інструктаж і зафіксувати його в журналі періодичного інструктажу.

2.7.85. Усі роботи в лабораторії, пов'язані з можливим виділенням токсичних або пожежо-вибухонебезпечних газів і пару, повинні проводитися тільки у витяжних шафах.

Витяжні шафи слід постійно утримувати у справному стані. Користуватися витяжними шафами з розбитим склом або несправною вентиляцією забороняється.

2.7.86. Приточно-витяжна вентиляція у всіх приміщеннях лабораторії повинна включатися за 30 хвилин до початку роботи і виключатися після закінчення робочого дня.

2.7.87. Після закінчення роботи в кінофотолабораторіях проявлені плівки повинні здаватися до архіву на зберігання. Допускається короткочасне зберігання її на робочому місці у неспалимій шафі в кількості не більше 10 кг.

2.7.88. Архівосховище необхідно обладнати фільмостатами або шафами. Шафи та полиці в них повинні бути металевими.

2.7.89. Лабораторні приміщення слід забезпечити вогнегасниками. Викладачі, лаборанти та студенти повинні вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння.

На дверях лабораторії повинна бути вивішена табличка, де вказано прізвище особи, яка відповідає за протипожежний стан.

2.7.90. У приміщеннях лабораторій забороняється:

загромаджувати та захаращувати проходи, а також підходи до засобів пожежогасіння;

застосовувати для миття підлоги та обладнання бензин, гас або інші легкозаймисті та горючі рідини;

користуватися електронагрівними приладаи з відкритою спіраллю;

залишати без нагляду робоче місце, запалені пальники та інші нагрівні прилади;

сушити горючі предмети на опалювальних приладах;

залишати на робочому місці відходи паперу;

палити цигарки;

зберігати будь-які речовини, пожежо-небезпечні властивості яких не досліджені;

тримати поблизу нагрівальних приладів, пальників та інших джерел відкритого вогню легкозаймисті та горючі рідини;

виливати відпрацьовані легкозаймисті та горючі рідини в каналізацію;

прибирати випадково розлиті легкозаймисті та горючі рідини при працюючих пальниках та включеному електрообладнанні.

2.7.91. Усі роботи в лабораторії або іншому приміщенні навчального закладу повинні проводитися на справному електрообладнанні.

У разі виявлення пошкоджень ізоляції електропроводки, штепселів, розеток та іншої пуско-регулюючої апаратури необхідно відразу сповістити особу, відповідальну за енергогосподарство. Всі несправності повинні усуватися фахівцем.

2.7.92. Шафи, в яких встановлені розподільчі електрощити, слід постійно тримати зачиненими на замок.

2.7.93. Підключення до електромережі нещодавно придбаних електроприладів та електрообладнання, а також збільшення кількості електросвітильників та електронагрівних приладів допускається тільки з дозволу особи, відповідальної за енергогосподарство.

2.7.94. При загорянні електропроводки або електроприладів необхідно їх відключити, повідомити пожежну охорону й адміністрацію та почати гасити пожежу.

2.7.95. У випадку припинення подачі струму в електромережу всі електроприлади та електрообладнання слід відключити.

2.7.96. При експлуатації електрообладнання та електроприладів забороняється:

переносити з одного місця на інше увімкнені в електромережу електроприлади;

ремонтувати електрообладнання, яке знаходиться під напругою;

заміняти запобіжники, які перегоріли, на нестандартні (для цього необхідно використовувати калібровані запобіжники заводського виготовлення);

підключати до клем щитів силової лінії прилади освітлювальної мережі, які розраховані на напругу 220 В;