У зв'язку із запитами, що надходять до Державної митної служби України від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо порядку тимчасового ввезення контейнерів, піддонів, упаковок, з огляду на приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік), та у доповнення до листа Держмиткому від 04.07.94 N 11/3-2037, повідомляємо наступне.

Статтею 5 Додатку B.3 до Конвенції про тимчасове ввезення (далі по тексту - Конвенція) встановлено:

1. Право на тимчасове ввезення контейнерів, піддонів та упаковок надається без вимагання митного документа або гарантії.

2. Замість митного документа та гарантій на контейнери від користувача права на тимчасове ввезення можуть вимагатися такі письмові зобов'язання:

1) надавати митним органам, на їхній запит, детальні відомості стосовно пересування кожного контейнера, на який поширюється режим тимчасового ввезення, із зазначенням дати і місця надходження їх на територію тимчасового ввезення та вивезення з цієї території; або перелік контейнерів, супроводжуваний зобов'язанням щодо наступного вивезення,

2) сплачувати таке ввізне мито та податки, які можуть вимагатись у випадку, коли не виконуватимуться умови, що регулюють тимчасове ввезення.

3. Замість митного документа та гарантій на піддони та упаковки від користувача права на тимчасове ввезення може вимагатися подання митним органам письмового зобов'язання щодо пізнішого їх вивезення.

4. Особам, які регулярно користуються режимом тимчасового ввезення, дозволяється підписати загальне зобов'язання.

Згідно зі статтею 6 Додатку В.3 до Конвенції, термін подальшого вивезення товарів, ввезених у рамках торгової операції, становить принаймні шість місяців від дати тимчасового ввезення.