Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 8 жовтня 1996 року на свою вісімдесят четверту сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо перегляду Конвенції 1920 року про працевлаштування моряків, що є третім пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації, яка б доповнювала Конвенцію 1996 року про найм і працевлаштування моряків,

ухвалює цього двадцять другого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот дев'яносто шостого року нижченаведену Рекомендацію, яка може іменуватися Рекомендацією 1996 року щодо найму і працевлаштування моряків:

1. Компетентний орган влади повинен:

a) вживати необхідних заходів для сприяння ефективній співпраці між державними і приватними службами найму і працевлаштування;

b) враховувати потреби морського сектора економіки як на національному, так і на міжнародному рівнях під час розробки навчальних програм для моряків за участю судновласників, моряків та відповідних навчальних закладів;

c) вживати заходів для забезпечення співпраці між представницькими організаціями судновласників і моряків у процесі організації та діяльності державних служб найму і працевлаштування, де такі існують;

d) вживати заходів для збору та аналізу всієї інформації, що стосується морського ринку праці, включаючи:

i) поточну й очікувану пропозицію робочої сили з класифікацією за віком, статтю, званням, рівнем кваліфікації та вимоги цього сектора, причому збір даних за віком і статтю прийнятний тільки для статистичних цілей або для використання в рамках програми із запобігання вікової та статевої дискримінації;

ii) наявність зайнятості на національних та іноземних суднах;

iii) безперервність зайнятості;

iv) працевлаштування кадетів, курсантів та інших стажерів;

v) професійне керівництво майбутніх моряків;

e) забезпечувати, щоб персонал, який несе відповідальність у нагляді за роботою служб найму і працевлаштування, мав відповідну професійну підготовку і був обізнаний з морським сектором економіки;

f) встановлювати або ухвалювати операційні норми і сприяти ухваленню норм поведінки та етичних норм для цих служб;

g) сприяти постійному контролю на засадах системи стандартів якості.

2. Діючі норми, вказані в f) параграфа 1, повинні містити положення щодо:

a) рівня кваліфікації і підготовки управлінського складу та персоналу служб найму і працевлаштування, які повинні включати знання морського сектора економіки, зокрема відповідних міжнародних морських актів з професійної підготовки, сертифікації та стандартів праці;

b) ведення обліку моряків, які шукають роботу на судні;

c) питань, які стосуються медичного огляду, щеплень, документів, що видаються морякам, та інших питань, рішення яких може знадобитися морякам при одержанні роботи.