Інструкція обов'язкова для всіх лікувально-профілактичних закладів незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, бюро судово-медичної експертизи, патолого-анатомічного бюро.

1.1. Для забезпечення реєстрації смерті в перинатальному періоді та мертвонародження закладом охорони здоров'я видається "Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть" (форма N 106-2/о).

1.2. Повідомлення в органи реєстрації актів цивільного стану про мертвонародження, про народження та смерть дитини, яка померла на першому тижні життя, покладається на головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров'я, де перебувала мати під час пологів або помер новонароджений:

а) на заклад, лікарі якого надавали медичну допомогу при пологах удома або установили смерть новонародженого вдома;

б) на керівника бюро судово-медичної експертизи - у разі встановлення факту смерті дитини поза лікувальним закладом (на вулиці, удома, коли медичного нагляду не було, та іншому місці).

2.1. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється та видається такими закладами охорони здоров'я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, лікарнями швидкої медичної допомоги, пологовими будинками, бюро судово-медичної експертизи, патолого-анатомічними бюро на кожний випадок мертвонародження або смерті дитини на першому тижні життя (0-6 діб або 168 годин після народження).

2.2. У разі смерті дітей (плодів) при багатоплідних пологах лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється на кожну дитину (плід) окремо.

2.3. У всіх випадках перинатальної смерті дитини (плода) у стаціонарі, удома або в іншому місці для встановлення причини смерті дитини (плода) провадиться розтин.

2.4. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється патологоанатомом у день розтину, клінічні дані про патологію матері дитини (плода) під час вагітності і пологів беруться з медичної документації: "Історії пологів" - форма N 096/о, "Карти розвитку новонародженого" - форма N 097/о, які затверджені наказом МОЗ України від 26.07.99 N 184 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в стаціонарах лікувально-профілактичних закладів" (зі змінами).

Якщо дитина народилася поза лікувальним закладом, без надання медичної допомоги, у випадку її смерті на першому тижні життя, розтин проводить судово-медичний експерт, який саме заповнює лікарське свідоцтво про перинатальну смерть.

2.5. Забороняється заповнювати лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заочно, без особистого встановлення факту смерті та розтину.

2.6. Реєстрація в органах реєстрації актів цивільного стану мертвонароджених і дітей, які померли в перші 0-6 діб після народження, провадиться закладом охорони здоров'я, у якому народився мертвонароджений, помер новонароджений. При пологах, які приймали вдома, реєстрація провадиться закладом охорони здоров'я, медичний працівник якого приймав пологи або констатував смерть новонародженого; у випадку, якщо була знайдена мертва дитина віком 0-6 діб - бюро судово-медичної експертизи. Мертвонароджений реєструється в органах реєстрації актів цивільного стану на підставі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть. Дитина, яка померла на 1-му тижні життя, повинна бути зареєстрована в органах реєстрації актів цивільного стану як новонароджена на підставі медичного свідоцтва про народження (форма N 103/о), потім, як померла, - на підставі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть.

У разі, коли провадиться розтин у централізованому патолого-анатомічному відділенні, місцеві органи охорони здоров'я спеціальним розпорядженням установлюють порядок передачі лікарських свідоцтв про перинатальну смерть, заповнених лікарями вказаних відділень, у заклади охорони здоров'я, звідки були доставлені померлі (мертвонароджені), для того, щоб останні забезпечили їх реєстрацію в органах реєстрації актів цивільного стану.

Поховання трупів мертвонароджених і дітей, які вмерли на першому тижні життя, провадиться батьками або родичами дитини після реєстрації закладом охорони здоров'я її смерті (мертвонародження) в органах реєстрації актів цивільного стану. При відмові батьків провести поховання дитини, яка вмерла в перинатальному періоді (мертвонародженої), поховання провадиться закладом охорони здоров'я.

2.7. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть може бути подано в органи реєстрації актів цивільного стану з позначкою "остаточне", "попереднє", "замість попереднього", "замість остаточного". Лікарське свідоцтво про смерть з поміткою "попереднє" видається в тих випадках, коли для встановлення чи уточнення причини смерті потрібно провести додаткові дослідження. Воно заповнюється у двох примірниках, номери яких мають бути ідентичними, нове лікарське свідоцтво про перинатальну смерть з поміткою "замість попереднього", перший примірник якого пересилається закладами охорони здоров'я безпосередньо у відповідні місцеві органи державної статистики протягом 27 днів з моменту заповнення "попереднього" лікарського свідоцтва. Другий примірник залишається в закладі охорони здоров'я.

Якщо було видано лікарське свідоцтво про перинатальну смерть з поміткою "остаточне", але виявилась помилка, заповнюється нове лікарське свідоцтво про перинатальну смерть "взамін остаточного лікарського свідоцтва про перинатальну смерть N- " теж у двох примірниках, і перший примірник направляється закладами охорони здоров'я у відповідні місцеві органи державної статистики протягом 27 днів з моменту заповнення "остаточного" лікарського свідоцтва. Другий - залишається в закладі охорони здоров'я.

2.8. Неправильно заповнені обидва примірники лікарських свідоцтв про перинатальну смерть перекреслюються, робиться запис "анульовано", і примірники залишаються в закладі охорони здоров'я.

2.9. Номер лікарського свідоцтва про перинатальну смерть і причина смерті, яка записана в лікарському свідоцтві, повинні бути вказані в "Карті розвитку новонародженого" (форма N 097/о, яка затверджена наказом МОЗ України від 26.07.99 N 184 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в стаціонарах лікувально-профілактичних закладів" (зі змінами), "Акті судово-медичного дослідження (обстеження)" (форма N 171/о), який затверджено наказом МОЗ України від 05.08.99 N 197 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в закладах охорони здоров'я", а у разі мертвонародження - в "Історії пологів" (форма N 096/о), яка затверджена наказом МОЗ України від 26.07.99 N 184.

У цих самих документах повинно бути зазначено, якими органами реєстрації актів цивільного стану проведена реєстрація народження, смерті, з зазначенням дати реєстрації та номера відповідного актового запису.

2.10. Головний лікар закладу призначає лікаря, який відповідає за якість заповнення лікарських свідоцтв про перинатальну смерть. У разі виявлення дефектів він зобов'язаний:

а) уточнити дані з лікарем, який видав лікарське свідоцтво про перинатальну смерть за первинною медичною документацією і забезпечити правильне заповнення остаточного лікарського свідоцтва про перинатальну смерть, перший примірник якого направляється в органи статистики протягом 27 днів;

б) забезпечити розгляд неправильно заповнених лікарських свідоцтв про перинатальну смерть на лікарських конференціях, нарадах;

в) лікар, який відповідає за якість заповнення лікарських свідоцтв про перинатальну смерть, не має права самостійно вносити зміни та доповнення до них.

2.11. Другі примірники лікарського свідоцтва про перинатальну смерть залишаються в закладі охорони здоров’я та зберігаються один рік, після чого підлягають знищенню.

3.1. Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть заповнюється у 2 примірниках формату А4 з обох боків.

3.2. Бланки лікарських свідоцтв про перинатальну смерть брошуруються і у вигляді книги зберігаються у головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров'я.

3.3. При заповненні бланка підпорядкування медичного закладу зазначається у відповідності до відомчої підпорядкованості.

3.4. У верхньому кутку штампа обов'язково проставляється ідентифікаційний код ЄДРПОУ закладу охорони здоров'я.

3.5. Лікарські свідоцтва про смерть нумеруються шляхом зазначення порядкового номера свідоцтва. Номери на обох примірниках свідоцтва мають бути ідентичними.

3.6. Заповнення лікарського свідоцтва про перинатальну смерть провадиться шляхом вписання необхідних відомостей, підкреслювання відповідних позначень та заповнення вічок.

3.7. Запис в обох примірниках лікарського свідоцтва має бути ідентичним. Електронна форма N 106-2/о (у разі її ведення) повинна відповідати затвердженій паперовій формі.

3.8. Перший примірник заповненого лікарського свідоцтва про перинатальну смерть для реєстрації смерті новонародженого та для реєстрації мертвонародження передається в органи реєстрації актів цивільного стану. Другий примірник лікарського свідоцтва про перинатальну смерть залишається в закладі охорони здоров'я.

3.9. На лікарському свідоцтві про перинатальну смерть робиться відмітка про характер свідоцтва: "остаточне", "попереднє", "замість попереднього", "замість остаточного".

3.10. Слід заповнювати всі пункти лікарського свідоцтва, за відсутності тих чи інших відомостей слід записати "невідомо", "не визначено".

Обов'язково вказується, чи народилася жива дитина, чи мертвонароджена. Якщо дитина народилася живою, обов'язково зазначається її стать.

Пункт 21 лікарського свідоцтва про перинатальну смерть передбачає запис як причини смерті дитини (плоду), так і патології з боку материнського організму, яка несприятливо вплинула на плід.

Запис причини смерті дитини (мертвонародженого) провадиться в п'яти розділах пункту 21, зазначених літерами від "а" до "ґ".

У рядок "а" вносять основне захворювання або патологічний стан новонародженого (плода), які обумовили смерть; у рядок "б" - інші захворювання або патологічні стани в дитини, які сприяли смерті; у рядок "в" - основне захворювання (або стан) матері, яке виявило найбільш несприятливу дію на новонародженого (плід); у рядок "г" записують інші захворювання матері (або стан матері, посліду), які могли сприяти смерті дитини (плоду). У рядок "а" і "в" записується тільки одне захворювання. Якщо неможливо встановити захворювання (стан) матері або стан посліду, які могли б виявляти несприятливу дію на дитину (плід), слід записати в рядки "в" і "г" - "невідомі", "не встановлені". Рядок "ґ" передбачений для констатації обставин, які призвели до смерті, але не можуть бути класифіковані як хвороба або патологічний стан матері або дитини. У цьому рядку можуть бути записані дані про операції, оперативну допомогу, здійснені з метою розродження.

При смерті від сторонньої причини в рядку "а" наводиться безпосередня причина смерті дитини. У рядку "в" - обставини, які обумовили безпосередню причину смерті дитини.

У пунктах "а" і "в" використовують тільки один код, а для кодування захворювань та станів, записаних у пунктах "б" і "г", слід використовувати стільки кодів, скільки вказано станів у свідоцтві.

Приклад: