1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЗВ'ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 120 від 07.06.2002
м. Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 липня 2002 р.
за N 595/6883
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 1104 від 23.11.2006 )
Про затвердження Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку та тарифів на виплату державних пенсій та грошової допомоги
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Державного комітету зв'язку та інформатизації N 131 від 30.07.2003 N 154 від 21.08.2003 - з 19.09.2003 N 155 від 21.08.2003 - з 21.09.2003 N 193 від 09.10.2003 N 69 від 05.04.2004 N 166 від 22.07.2004 Наказами Міністерства транспорту та зв'язку N 249 від 21.03.2006 N 624 від 30.06.2006 )
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" та з метою створення на ринку послуг зв'язку сприятливого інвестиційного клімату і конкурентного середовища
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Граничні тарифи на основні послуги електрозв'язку, що додаються.
Граничні тарифи розраховані без урахування податку на додану вартість (ПДВ), який стягується додатково відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість".
2. Тарифи на інші послуги електрозв'язку, що надаються в межах України і не передбачені Граничними тарифами, установлюються самостійно підприємствами (операторами) електрозв'язку всіх форм власності, які надають ці послуги.
3. Кожному підприємству електрозв'язку (оператору) надається право підключати споживачам 30 відсотків абонентських номерів новозбудованої (розширеної) мережі місцевого телефонного зв'язку із застосуванням договірних тарифів.
( Пункт 3 в редакції Наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації N 131 від 30.07.2003 )
4. Заступнику Голови Омельченку А.В., начальнику управління економічної політики Артюшенко Л.В. забезпечити інформування операторів зв'язку та споживачів послуг про зміни тарифів на послуги електрозв'язку через засоби масової інформації.
5. Операторам зв'язку:
5.1. Довести до відома споживачів про введення в дію Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку.
5.2. Забезпечити застосування Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку відповідно до чинного законодавства.
5.3. Забезпечити спрямування коштів, отриманих від упорядкування тарифів, на розвиток та реконструкцію мереж електрозв'язку, у т.ч. у сільській місцевості.
6. Накази Державного комітету зв'язку та інформатизації України "Про затвердження Граничних тарифів на основні послуги зв'язку" від 07.02.2000 N 23, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.05.2000 за N 308/4529, "Про внесення змін до Граничних тарифів на основні послуги зв'язку" від 30.10.2000 N 159, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.11.2000 за N 801/5022, "Про внесення змін до Граничних тарифів на основні послуги зв'язку" від 07.11.2000 N 166, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2001 за N 53/5244, "Про внесення змін до Граничних тарифів на основні послуги зв'язку" від 30.10.2000 N 160, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.11.2000 за N 802/5023, уважати такими, що втратили чинність.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Омельченка А.В.
Голова М.В. Гончар
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Держкомзв'язку та
інформатизації України
07.06.2002 N 120
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 липня 2002 р.
за N 595/6883
ГРАНИЧНІ ТАРИФИ НА ОСНОВНІ ПОСЛУГИ ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ
ТА ТАРИФИ НА ВИПЛАТУ ДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙ ТА ГРОШОВОЇ ДОПОМОГИ
Загальні положення
1. Граничні тарифи застосовуються всіма підприємствами та організаціями зв'язку (операторами), що надають послуги електрозв'язку і розташовані на території України, незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, крім випадків, обумовлених чинним законодавством.
2. Затверджені тарифи є граничні. Підприємства зв'язку, учасники технологічного процесу за спільною домовленістю мають право знижувати їх рівень не більш як на 20 відсотків, але не менше за експлуатаційні витрати.
3. До 20 відсотків обсягу основних видів послуг електрозв'язку, що надаються господарському сектору, сплачуються понад установлені граничні тарифи відповідно до кошторису, якщо трудові та матеріальні витрати ресурсів перевищують технологічні нормативи.
4. Оплата користувачами послуг міжнародного телефонного та телеграфного зв'язку з країнами СНД та іншими країнами світу провадиться в національній валюті України. Розмір оплати визначається із застосуванням курсу гривні до іноземної валюти, що встановлюється Національним банком України на момент надання послуги.
5. Вартість бланків, жетонів і чіп-карток, які використовуються при наданні послуг електрозв'язку, ураховані в тарифах на ці послуги.
6. Тарифи, установлені для бюджетних організацій і підприємств, застосовуються на підставі довідки фінансових органів про повне фінансування організацій і підприємств за рахунок бюджетних коштів. Цими тарифами користуються видавництва відповідно до Закону України "Про видавничу справу" та Українське національне інформаційне агентство України (Укрінформ) - у частині, що стосується виконання державного замовлення.
Державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій на підставі документів чи належним чином завірених копій, що підтверджують фактичне здійснення відповідної діяльності.
( Пункт 6 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Держкомзв'язку та інформатизації N 69 від 05.04.2004 )
7. Пільги на послуги місцевого телефонного зв'язку та проводового мовлення надаються згідно з чинним законодавством. Витрати підприємств зв'язку від надання цих послуг компенсуються за рахунок коштів відповідних бюджетів та фондів.
8. При застосуванні тарифів на послуги електрозв'язку, установлених у залежності від тарифних зон (статті 1-8 розділу VI Граничних тарифів), застосовується такий порядок розподілу іноземних держав та територій за тарифними зонами.
I. Східна Європа
1. Албанія 9. Румунія
2. Боснія і Герцеговина 10. Сербія
3. Болгарія 11. Словаччина
4. Естонія 12. Словенія
5. Латвія 13. Угорщина
6. Литва 14. Хорватія
7. Македонія 15. Чехія
8. Польща 16. Чорногорія
17. Югославія
II. Центральна / Північна Європа
1. Австрія 6. Норвегія
2. Греція 7. Фінляндія
3. Данія 8. Швейцарія
4. Ліхтенштейн 9. Швеція
5. Німеччина
III. Західна Європа
1. Андорра 9. Ісландія
2. Бельгія 10. Канарські острови (Іспанія)
3. Ватикан, Рим 11. Люксембург
4. Великобританія 12. Мальта
5. Гібралтар 13. Монако
6. Італія 14. Нідерланди
7. Іспанія 15. Португалія
8. Ірландія 16. Сан-Марино
17. Франція
18. Фарерські Острови
IV. Центральна Азія / Близький Схід
1. Афганістан 12. Кувейт
2. Бахрейн 13. Ліван
3. Дієго-Гарсія 14. Мальдіви
4. Ізраїль 15. Об'єднані Арабські Емірати
5. Індія 16. Оман
6. Ірак 17. Пакистан
7. Іран 18. Палестинська територія
8. Йорданія 19. Саудівська Аравія
9. Ємен 20. Сирія
10. Катар 21. Туреччина
11. Кіпр 22. Шрі-Ланка
V. Північна Америка
1. Канада 3. Гренландія
2. США (з Аляскою і Гаваями)
VI. Східна Азія
1. Бутан 12. М'янма (Бірма)
2. Бруней 13. Малайзія
3. Бангладеш 14. Макао (Аомінь)
4. В'єтнам 15. Монголія
5. Гонконг 16. Непал
6. Індонезія 17. Папуа - Нова Гвінея
7. Корея НДР 18. Сінгапур
8. Корея Республіка 19. Тайвань
(Південна Корея) 20. Таїланд
9. Камбоджа 21. Філіппіни
10. Китай 22. Японія
11. Лаос
VII. Африка / Південна та Центральна Америка
1. Алжир 58. Мавританія
2. Ангілья 59. Мадагаскар
3. Ангола 60. Майотта
4. Антигуа і Барбуда 61. Малаві
5. Антильські Острови 62. Малі
(Нідерланди) 63. Маріанські Острови
6. Аргентина 64. Марокко
7. Аруба 65. Мартініка
8. Асунсьйон 66. Мексика
9. Багамські Острови 67. Мозамбік
10. Барбадос 68. Монтсеррат
11. Беліз 69. Намібія
12. Бенін 70. Нігер
13. Бермудські Острови 71. Нігерія
14. Болівія 72. Нікарагуа
15. Ботсвана 73. Острів Кайман (Брит.)
16. Бразилія 74. Острів Святої Єлени
17. Буркіна-Фасо (Брит.)
18. Бурунді 75. Панама
19. Віргінські Острови 76. Парагвай
(Великобританія) 77. Перу
20. Віргінські Острови (США) 78. Південноафриканська
21. Венесуела Республіка
22. Габон 79. Пуерто-Ріко
23. Гаїті 80. Реюньйон
24. Гайана 81. Руанда
25. Гамбія 82. Сайпан
26. Гана 83. Сальвадор
27. Гваделупа 84. Сан-Томе і Принсіпі
28. Гватемала 85. Свазіленд
29. Гвінея 86. Сейшельські Острови
30. Гвінея-Бісау 87. Сенегал
31. Гондурас 88. Сент-Вінсент і
32. Гренада Гренадіни
33. Домініка 89. Сент-Кітс і Невіс
34. Домініканська Республіка 90. Сент-Люсія
35. Джибуті 91. Сент-П'єр і Мікелон
36. Еквадор 92. Сомалі
37. Екваторіальна Гвінея 93. Судан
38. Еритрея 94. Сурінам
39. Ефіопія 95. Сьєрра-Леоне
40. Єгипет 96. Танзанія
41. Заїр 97. Теркс і Кайкос,
42. Замбія острови (Брит.)
43. Західна Сахара 98. Того
44. Зімбабве 99. Тринідад і Тобаго
45. Кабо-Верде 100. Туніс
46. Камерун 101. Уганда
47. Кенія 102. Уругвай
48. Колумбія 103. Фолклендські
49. Коморські Острови (Мальвінські) Острови
50. Конго 104. Французька Гайана

................
Перейти до повного тексту