1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
08.11.2012 № 2а-13449/12/2670
( Додатково див. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду № 2а-13449/12/2670 від 21.05.2013 )
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого, судді - Келеберди В.І., суддів: Данилишин В.М., Шулежко В. П., при секретарі судового засідання - Віруцькій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парі-Матч" до Державної податкової служби України про визнання неправомірним та скасування наказу Державної податкової адміністрації України № 494 від 20.10.2003 .
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
2 жовтня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Парі-Матч" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Парі-Матч") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач, ДПС України), в якому просить суд: визнати наказ Державної податкової адміністрації України від 20 жовтня 2003 року за номером 494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2003 року за номером 1016/8337 "Про затвердження Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікацію таких осіб", неправомірним, таким, що не підлягає застосуванню; скасувати наказ Державної податкової адміністрації України від 20 жовтня 2003 року за номером 494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2003 року за номером 1016/8337 "Про затвердження Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікацію таких осіб".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 жовтня 2012 року визнано поважними причини пропуску строку на звернення до суду з вимогою про визнання протиправним, таким, що не підлягає застосуванню та скасування наказу Державної податкової адміністрації України від 20.10.2003 № 494, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2003 за № 1016/8337 "Про затвердження порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікацію таких осіб", відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 15 жовтня 2012 року.
У подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2012 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу до розгляду у судовому засіданні на 18 жовтня 2012 року.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що з метою всебічного та повного з'ясування обставин справи та правильного вирішення по суті, неодноразово направлялись судові запити відповідачу щодо надання необхідних матеріалів, а саме: належним чином завірену копію наказу Державної податкової адміністрації України від 20.10.2003 № 494, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2003 за № 1016/8337 "Про затвердження порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікацію таких осіб"; матеріалів, що слугували підставою для прийняття вказаного наказу, та доказів опублікування оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" або газеті "Голос України" про розгляд адміністративної справи № 2а-13449/12/2670 в Окружному адміністративному суді міста Києва за 7 днів до судового засідання; належним чином завірені копії реєстраційних матеріалів наказу Державної податкової адміністрації України № 494 від 20 жовтня 2003 року , зареєстрованого Міністерстві юстиції України 6 листопада 2003 за № 1016/8337.
У судовому засіданні 8 листопада 2012 року представник позивача адміністративний позов підтримав повністю. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом Державної податкової адміністрації України від 20 жовтня 2003 року за номером 494, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2003 року за номером 1016/8337 "Про затвердження Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікацію таких осіб", було затверджено Порядок обліку доходів у гральних закладах та персоніфікацію таких осіб, положення якого суперечать статті 32 Конституції України в частині недопущення збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.
Представник відповідача у судовому засіданні 8 листопада 2012 року адміністративний позов не визнав. Мотивуючи письмові заперечення, зазначив, що по-перше, станом на момент розгляду справи оскаржуваний нормативно-правовий акт є нечинним, а тому позовна вимога про визнання наказу Державної податкової адміністрації України від 20 жовтня 2003 року за номером 494, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2003 року за номером 1016/8337 "Про затвердження Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікацію таких осіб", неправомірним не підлягає задоволенню; по-друге, на думку відповідача, оскаржуваний нормативно-правовий акт прийнятий в спосіб та в межах, передбачених Конституцією України та законами України, яким передбачений обов'язок збирання інформації про громадянство та місце реєстрації осіб, які перебувають в гральних закладах.
Враховуючи, що предметом оскарження в даному провадженні є нормативно-правовий акт широкої дії, на вимогу частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України , судом зобов'язано відповідача вчинити заходи щодо опублікування оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" або газеті "Голос України" про розгляд адміністративної справи № 2а-627113449/12/2670 в Окружному адміністративному суді міста Києва за 7 днів до судового засідання, із обов'язковим зазначенням вимог позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, час і місце судового розгляду адміністративної справи, а відповідачем в свою чергу, надано доказ опублікування, що міститься в матеріалах справи.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів зазначає наступне.
Враховуючи, що спірні правовідносини щодо оскарження юридичною особою рішення (нормативно-правового акта) суб'єкта владних повноважень в частині наділення його повноваженнями щодо встановлення порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб, збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте і сімейне життя тощо, визначається Конституцією України , наказом Державної податкової адміністрації України від 20 жовтня 2003 року № 494, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2003 р. за № 1016/8337 "Про затвердження Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб"; Законом України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", Законом України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію", деякі втратили чинність на момент звернення до адміністративного суду. Вирішуючи адміністративну справу по суті, колегія суддів керується нормативно-правими актами, що діяли на час виникнення спірних правовідносин та виходить з того, що оскільки предметом оскарження є саме порушення положеннями Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України , предметом доказування в даному провадженні є питання чи належить інформація про особисте і сімейне життя до конфіденційної інформації про особу та чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте і сімейне життя.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Парі-матч", що зареєстроване як юридична особа 11 вересня 1995 року за № 10731200000000578 Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією за адресою: 03061, місто Київ, вул. Карпатська, 25-А, до вступу Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" в дію 25 червня 2009 року було суб'єктом господарювання, який здійснював букмекерську діяльність у сфері грального бізнесу (копія довідки № 9286/06 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 000590 та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Парі-Матч" містяться в матеріалах справи).
Обґрунтовуючи суть порушених прав та мотивуючи підстави звернення до суду, представник позивача зазначає, що наказом Державної податкової адміністрації України від 20 жовтня 2003 року № 494 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2003 р. за № 1016/8337, затверджено Порядок обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб (далі по тексту - Порядок), який набирав чинності з 1 січня 2004 року.
Порядок обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб розроблено відповідно до підпункту 9.5.2 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб".
Одночасно, Порядком встановлено ряд умов щодо провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино, інших гральних місцях чи домах, які на думку позивача порушують права та свободи, зобов'язуючи його порушувати порядок конфіденційності інформації про особу та втручанням в її особисте і сімейне життя шляхом збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу, зокрема:
Відповідно до пункту 2 цього ж Порядку суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять свою діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, інших гральних місцях чи домах (далі - гральний заклад), зобов'язані забезпечити встановлений цим Порядком облік доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікацію таких осіб.
Фізична особа - резидент чи нерезидент зобов'язана пред'явити паспорт при вході до грального закладу. Службова особа грального закладу зобов'язана занести до журналу персоніфікації фізичних осіб - відвідувачів гральних закладів (далі - журнал) відомості про серію та номер такого паспорта, ім'я та прізвище його власника, його громадянство, а у разі коли така особа є громадянином України, - зареєстроване місце його проживання (пункт 3 Порядку).
Журнал має бути пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою органу державної податкової служби, завірений підписом керівника цього органу за місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта підприємницької діяльності, який утримує гральний заклад, з наданням реєстраційного номера (пункт 4 Порядку).
Відповідно до пункту 6 Порядку на вимогу фізичної особи - гравця службова особа грального закладу повинна надати персоніфіковані відомості про виграш та понесені таким гравцем витрати шляхом оформлення та видачі довідки про виграш в азартні ігри та понесені у зв'язку з отриманням такого виграшу витрати (далі - довідка).
Зазначена довідка оформлюється у двох примірниках, один з яких отримує гравець, другий - залишається в гральному закладі. Форма довідки наведена в додатку 2.
Оформлення довідки здійснюється в касі грального закладу на підставі заяви фізичної особи - гравця про закінчення гри при пред'явленні ним паспорта та наданні касиру всіх чеків за придбані фішки (жетони) або інші отримані документи, що засвідчують прийняття ставок для участі в азартній грі, та залишку невикористаних (виграних) фішок (жетонів) або документів, що підтверджують виграш за підсумками проведеної азартної гри. На підставі наданих чеків касир підраховує витрати фізичної особи - гравця, а за наданими фішками (жетонами) або документами, що підтверджують виграш за підсумками проведеної азартної гри, - його виграш. Після підрахунку витрат фізичної особи - гравця всі надані чеки гасяться штампом касира, який проводив такий підрахунок.
У разі відсутності у фізичної особи - гравця чеків, що підтверджують попереднє придбання ним фішок (жетонів), або отримання документів, що засвідчують прийняття ставок для участі в азартній грі, всі надані касиру фішки (жетони) та документи, що підтверджують виграш за підсумками проведеної азартної гри, враховуються як виграш такого гравця (пункт 8 Порядку).
Заслухавши вищезазначені доводи представників сторін та дослідивши надані докази, колегія суддів зазначає наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року у справі № 2-рп/2012 за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України встановлено, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.

................
Перейти до повного тексту