У системі лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на профілактику захворювань, інвалідизації дітей, дитячій неврологічній службі надається пріоритетне значення.

Поширеність органічних уражень нервової системи у дітей залишається на високому рівні, збільшується кількість дітей-інвалідів, у яких інвалідність виникла внаслідок уражень нервової системи. Показник захворюваності дітей віком від 0 до 14 років хворобами нервової системи не має тенденції до зниження.

У структурі неврологічних хвороб переважають перинатально обумовлені ушкодження нервової системи, дитячий церебральний параліч, епілепсія та епілептичний синдром, інфекційні хвороби нервової системи, наслідки постнатальної черепно-мозкової травми, спадкові хвороби нервової системи, хвороби обміну з ураженням нервової системи. В 75% випадків початок неврологічної патології співпадає з перинатальним періодом. Майже 60% серед дітей-інвалідів з дитинства становлять діти з ураженням нервової системи.

Медична профілактика народження дітей з вадами розвитку нервової системи в областях проводиться недостатньо (масові скринінги вагітних: ультразвуковий, альфа-фетопротеїн, медико-генетичне обстеження, атравматичне ведення пологів, рання, з моменту народження профілактика та лікування гіпоксично-травматичних ушкоджень нервової системи новонароджених в пологових будинках).

Медичну допомогу дітям з неврологічною патологією надають 600 дитячих неврологів. Більшість їх працює в обласних центрах. В районах, невеликих містах дитячих неврологів практично немає. Стаціонарна допомога здійснюється в 25 обласних лікарнях, 11 міських дитячих неврологічних відділеннях. Забезпеченість дитячими неврологічними ліжками становить в Україні 1,5 на 10 тис. дитячого населення.

Як свідчать дані статистичних звітів, дитячі неврологічні ліжка працюють недостатньо, середнє число зайнятості ліжка з року в рік значно нижче нормативного.

У більшості областей не створені відділення для реабілітації новонароджених та дітей раннього віку з ураженням нервової системи. Амбулаторний етап реабілітації таких хворих налагоджений незадовільно, в основному, через слабку матеріальну базу поліклінік, недостатню оснащеність лікувально-діагностичною апаратурою, неукомплектованість дитячих поліклінік кадрами дитячих неврологів. Амбулаторний етап реабілітації дітей в ЦРЛ практично відсутній. Медикаментозне лікування зводиться до стандартної мінімальної терапії, часто не диференційованої за віком. При діагностиці недостатньо використовуються нейросонографія, ЕЕГ, ЕхоЕГ, РЕГ, ЕМГ. На педіатричних дільницях стан здоров'я немовлят педіатрами часто оцінюється без врахування даних про перебіг вагітності і пологів. Психомоторний розвиток дитини в медичних документах практично не відображається, що свідчить про відсутність настороженості до можливих наслідків перинатальних уражень нервової системи. Як результат цього - пізня діагностика захворювання і неефективна реабілітація.

Потребує подальшого удосконалення відновне лікування дітей, які виховуються у спеціалізованих будинках дитини, дитячих дошкільних закладах та школах-інтернатах.

З метою удосконалення неврологічної допомоги дітям, реалізації Комплексної програми розв'язання проблем інвалідності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.92 р. N 31,

1. Затвердити та ввести в дію:

1.1. Положення про головного дитячого невролога Міністерства охорони здоров'я України (додається).

1.2. Положення про головного обласного (міського) дитячого невролога (додається).

1.3. Положення про відділення для дітей віком від 1-го місяця до 3-х років з враженням центральної нервової системи та порушенням психіки (додається).

1.4. Положення про відділення для дітей віком від 3-х до 14 років з ураженням центральної нервової системи та порушенням функції опорно-рухового апарату (додається).

1.5. Положення про неврологічний кабінет дитячої поліклініки (додається).

1.6. Положення про денний стаціонар та стаціонар денного перебування для дітей віком від 3-х до 14 років з ураженням центральної нервової системи та порушенням функції опорно-рухового апарату (додається).

1.7. Положення про завідуючого відділенням для дітей віком від 1-го місяця до 3-х років з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки і про завідуючого відділенням для дітей віком від 3-х до 14 років з ураженням центральної нервової системи та порушенням функції опорно-рухового апарату (додається).

1.8. Положення про лікаря-дитячого невролога відділення для дітей віком від 1-го місяця до 3-х років з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки, та відділення для дітей від 3-х до 14 років з ураженням центральної нервової системи та порушенням функції опорно-рухового апарату (додається).

1.9. Положення про лікаря-дитячого невролога дитячої поліклініки (відділення), додається.

1.10. Положення про медичну сестру неврологічного кабінету (додається).

1.11. Положення про нейрофізіологічний діагностичний кабінет (додається).

2. Директорам НДІ, ректорам інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів зосередити увагу наукових досліджень на пріоритетних напрямках дитячої неврології: перинатально обумовлені ураження нервової системи, дитячий церебральний параліч, епілепсія та судорожні стани, інфекційні та спадково-дегенеративні захворювання нервової системи.

3. Головному управлінню учбових закладів, кадрів і науки (Бєлан С.М.):

3.1. Забезпечити післядипломну підготовку спеціалістів з спеціальності "дитяча неврологія" та неонатологів, педіатрів з питань перинатальної та неонатальної неврології в інститутах (факультетах) удосконалення лікарів.

3.2. Забезпечити підвищення кваліфікації викладачів кафедр неврології медичних інститутів, інститутів (факультетів) удосконалення лікарів згідно з Тимчасовим положенням про підвищення кваліфікації викладачів вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів, інститутів удосконалення лікарів України, затвердженим наказом МОЗ України від 03.05.93 р. N 95.

4. Головному управлінню організації медичної допомоги дітям і матерям (Гойда Н.Г.):

4.1. Організувати протягом 1993 р. на базі дитячої клінічної лікарні N 1 м. Києва Український центр по реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи.

4.2. Сприяти організації міжрегіональних спеціалізованих науково-практичних центрів дитячої неврології з мм. Донецьку, Дніпропетровську, Львові, Одесі, Сімферополі, Харкові.

4.3. Постійно контролювати та заслуховувати на колегіях, апаратних нарадах хід виконання Комплексної програми розв'язання проблем інвалідності, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.92 року N 31.

5. Українському об'єднанню "Укрфармація" (Клімов О.І.) вжити заходів до забезпечення дітей з патологією нервової системи протисудорожними, ноотропними, антиконвульсивними, вазоактивними, антихолінестеразними та препаратами, які покращують мозковий кровообіг.

6. Державному українському об'єднанню "Політехмед" (Девко В.Ф.) вжити заходів до пріоритетного забезпечення діагностичною та лікувальною апаратурою дитячої неврологічної служби країни.

П Р О П О Н У Ю:

1. Завідуючому відділом охорони здоров'я Ради міністрів Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій вжити заходів до виконання даного наказу, для чого:

1.1. З метою організації неврологічної допомоги дітям та координації заходів профілактики неврологічних захворювань, інвалідизації та зниження дитячої смертності внаслідок неврологічної патології встановити у штаті управлінь охорони здоров'я посаду головного обласного (міського) дитячого невролога.

1.2. В обласних центрах та містах з населенням 25 тис. і більше для ранньої реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи:

1.2.1. Організувати відділення для дітей віком від 1-го місяця до 3-х років з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки на 30-60 ліжок. Передбачити в даному відділенні ліжка денного перебування.

1.2.2. Організувати відділення для дітей віком від 3-х до 14 років з ураженням центральної нервової системи та порушенням функції опорно-рухового апарату на 30-60 ліжок. Передбачити в даному відділені ліжка денного перебування.

1.2.3. Організувати при дитячих поліклініках денні стаціонари для реабілітації дітей віком від 3-х до 14 років з враженням центральної нервової системи та порушенням функції опорно-рухового апарату.

1.2.4. Для організації своєчасної неврологічної допомоги новонародженим та дітям віком до 1-го місяця у педіатричних відділеннях для новонароджених та педіатричних відділеннях для недоношених встановлюється одна посада дитячого лікаря-невролога на 30 ліжок. Лікар-дитячий невролог педіатричних відділень для новонароджених та недоношених забезпечує консультації новонароджених у пологових будинках.

1.2.5. Організувати у складі відділень функціональної діагностики (міських та обласних лікарень) нейрофізіологічні діагностичні кабінети. Передбачити їх оснащення згідно з Положенням.

1.3. Передбачити максимальне забезпечення необхідним медичним обладнанням та медикаментами відділень для дітей з ураженням центральної нервової системи та психіки, центральної нервової системи і порушенням функції опорнорухового апарату, а також денних стаціонарів.

1.4. Прийняти до керівництва такі штатні нормативи:

1.4.1. Для організації прийому дітей, в т.ч. дітей-інвалідів, в міських дитячих поліклініках, надання їм допомоги вдома, в дитячих дошкільних закладах і школах встановлюється 0,4 посади дитячого лікаря-невропатолога на 10 тис. дитячого населення. Забезпечити відповідне укомплектування штатів.

1.4.2. Для організації своєчасної неврологічної допомоги дітям сільської місцевості встановлюється в штаті ЦРЛ 0,5 посади дитячого лікаря-невролога.

1.4.3. Навантаження лікаря-дитячого невролога амбулаторного прийому планується з розрахунку п'ять хворих на 1 годину.

1.4.4. Посади медичних сестер встановлюються із розрахунку 1 посада медичної сестри на 2 посади дитячого лікаря-невропатолога амбулаторного прийому.

1.4.5. Посади санітарок кабінету дитячого невролога амбулаторного прийому встановлюються із розрахунку 1 посада на 3 посади дитячого лікаря-невролога.

Посади медичного персоналу відділень для дітей з ураженням центральної нервової системи та психіки, ураженням центральної нервової системи та порушенням функції опорно-рухового апарату встановлюються:

1.4.6. Посади дитячих лікарів-неврологів - із розрахунку 1 посада на 20 ліжок.

1.4.8. Посада дитячого лікаря-травматолога-ортопеда - із розрахунку 1 посада на 60 ліжок.

1.4.9. Посада лікаря ЛФК - із розрахунку 1 посада на 300 ліжок.

1.4.10. Посада лікаря-рефлексотерапевта - із розрахунку 1 посада на 60 ліжок.

1.4.11. Посада завідуючого відділенням - із розрахунку 1 посада на 40 ліжок.

1.4.12. Посади медичних сестер - із розрахунку 1 цілодобовий пост на 20 ліжок.

1.4.13. Посада старшої медичної сестри відділення - із розрахунку 1 посада на 40 ліжок.

1.4.14. Посади медичних сестер процедурних кабінетів відділень із розрахунку 1 посада на 50 ліжок.

1.4.15. Посади медичних сестер для організації індивідуального догляду за тяжко хворими додатково встановлюються із розрахунку 1 посада на 50 ліжок.

1.4.16. Посади молодших сестер по догляду за хворими або санітарок (палатних) встановлюються із розрахунку 1 цілодобовий пост на 25 ліжок.

1.4.17. Посади санітарок-буфетниць - із розрахунку 1 посада на 30 ліжок.

1.4.18. Посади санітарок-прибиральниць - із розрахунку 1 посада на 50 ліжок.

1.4.19. Посади сестер-господарок встановлюються із розрахунку 1 посада на 40 ліжок. Посади педагогічного персоналу відділень для дітей з ураженням центральної нервової системи та психіки, ураженням центральної нервової системи та порушенням функції опорно-рухового апарату встановлюються:

1.4.21. Посади логопедів - із розрахунку 1 посада на 30 дітей.

1.4.22. Посади психологів - із розрахунку 1 посада на 60 ліжок.

1.4.23. Посади інструкторів з лікувальної фізкультури - в штаті фізіотерапевтичного відділення із розрахунку 1 посада на відділення.

1.4.24. Посади медичних сестер по масажу встановлюються в штаті фізіотерапевтичного відділення - із розрахунку 1 посада на відділення.

1.5. Потужність денних стаціонарів при амбулаторно-поліклінічних закладах та стаціонарів денного перебування при стаціонарних відділеннях визначається в кожному конкретному випадку в залежності від місцевих потреб (5-30) ліжок.

1.6. Необхідна кількість посад медичного персоналу денного стаціонару визначається за штатним нормативом, передбаченим для відповідного профілю відділення. В амбулаторно-поліклінічних закладах питання про штати денного стаціонару вирішується в залежності від обсягу роботи в кожному конкретному випадку.

1.7. З метою оптимізації ліжкового фонду та урахування його перепрофілізації дитячі неврологічні ліжка плануються із розрахунку 2,6 ліжка на 10 тис. дитячого населення.

1.8. Для забезпечення дітей з ураженням нервової системи, дітей-інвалідів своєчасною кваліфікованою неврологічною допомогою у зв'язку з підвищеним психоемоційним навантаженням лікарям-неврологам, які ведуть амбулаторний прийом, встановлюються надбавки за напруженість у роботі в розмірі не менше 30% схемного посадового окладу.

1.9. Забезпечити диспансерний огляд лікарями-дитячими неврологами такий контингент дітей віком: 1-3 міс., 1 рік, 5-6 років, інші вікові групи дітей оглядаються неврологом за рекомендацією педіатра або іншого спеціаліста.

1.10. З метою забезпечення етапності в реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи, в т.ч. дітей-інвалідів, використовуються дитячі неврологічні відділення, будинки дитини, місцеві санаторії, денні стаціонари. Передбачити оснащення цих установ комплексним реабілітаційним обладнанням.

1.11. З метою надання своєчасної спеціалізованої неврологічної допомоги новонародженим та дітям раннього віку:

1.11.1. Забезпечити обов'язкове проведення профілактичних оглядів всіх новонароджених у пологових будинках (відділеннях) лікарем-дитячим неврологом. При виписці із пологового будинку в обмінній карті новонародженого в обов'язковому порядку вказуються основні неврологічні синдроми, дані нейросонографії, обстежень на вроджені інфекції, ензимопатії. При наявності неврологічних розладів хвора дитина переводиться в педіатричне відділення для новонароджених.

1.11.2. Передбачити першочергове оснащення пологових будинків (відділень), педіатричних відділень для новонароджених та недоношених, відділень для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки необхідною апаратурою: комплекс реанімаційної апаратури, нейросонографи, апарат для нейрофізіологічного обстеження, устаткування для обстежень на вроджені інфекції та ензимопатії.

1.11.3. Забезпечити медичну реабілітацію дітей з пре- і перинатально обумовленим органічним ураженням нервової системи на різних етапах відновлювального лікування: педіатричні відділення для новонароджених та недоношених; відділення для дітей з ураженням центральної нервової системи, порушенням психіки та функції опорно-рухового апарату; денні стаціонари при дитячих поліклініках та стаціонари денного перебування при дитячих лікарнях; республіканські та місцеві санаторії, використовуючи при цьому сучасні методи стимуляції психічних, мовних, рухових функцій, медикаментозні препарати, ортопедичну корекцію, нейропсихологічні і логопедичні прийоми, фізіотерапію, рефлексотерапію, мануальну терапію, методи ЛФК та масажу. Передбачити в них навчання батьків методів реабілітації.

2. Ректорам Київського інституту удосконалення лікарів (Гирін В.М.), Донецького медичного інституту (Казаков В.М.) розробити методичні рекомендації по діагностиці, лікуванню та реабілітації дітей з перинатально обумовленими органічними ураженнями нервової системи - строк до 01.12.94 р.

Вважати такими, що не застосовуються на території України, накази МОЗ СРСР:

1. Від 19.09.84 р. N 1080 "Про заходи щодо подальшого удосконалення неврологічної допомоги населенню країни" в частині надання неврологічної допомоги дітям.

2. Від 30.10.90 р. N 423 "Про затвердження положень про структурні підрозділи закладів охорони здоров'я по наданню неврологічної допомоги дітям".

Контроль за виконанням цього наказу покладаю на заступника Міністра Пономаренка В.М.

1. Головним позаштатним дитячим неврологом МОЗ України призначається спеціаліст, який володіє високою теоретичною та практичною підготовкою по дитячій неврології, достатніми знаннями з суміжних спеціальностей, бере активну участь у науковій та практичній роботі, в підготовці і підвищенні кваліфікації лікарів та середніх медичних працівників з своєї спеціальності.

2. Призначення і звільнення головного спеціаліста проводиться Міністерством охорони здоров'я України.

3. Основним завданням головного позаштатного дитячого невролога є: розробка і проведення заходів, спрямованих на профілактику захворювань нервової системи у дітей, виявлення їх ранніх стадій, удосконалення ефективності медичної допомоги хворим дітям в амбулаторно-поліклінічних та стаціонарних умовах; впровадження в практику лікувально-профілактичних установ нових методів діагностики і лікування хворих дітей; раціональне та ефективне використання матеріальних ресурсів охорони здоров'я.

Виконання цих завдань має бути спрямоване на зміцнення здоров'я, зниження захворюваності, інвалідизації і смертності серед дитячого населення.

4. Головний позаштатний дитячий невролог безпосередньо підпорядковується керівництву Головного управління організації медичної допомоги дітям і матерям МОЗ України.

5. У своїй діяльності головний спеціаліст керується Положенням про Міністерство охорони здоров'я України, даним Положенням, а також нормативними актами МОЗ України та чинним законодавством.

6. Відповідно до завдань, викладених в п. 3, на позаштатного головного дитячого невролога покладається:

6.1. Участь в розробці комплексних планів охорони здоров'я та планів розвитку і удосконалення дитячої неврологічної служби.

6.2. Вивчення здоров'я населення, стану і якості медичної допомоги дітям з неврологічною патологією, в т.ч. диспансеризації, шляхом систематичної особистої перевірки лікувально-профілактичних установ, заповнення первинної медичної документації і достовірності статистичної звітності, а також залучення до цієї роботи співробітників науково-дослідних і медичних інститутів, лікувально-профілактичних установ.

6.3. Аналіз статистичної інформації, яку одержує МОЗ України по дитячій неврологічній службі і використання цих даних в роботі щодо удосконалення організації лікувально-профілактичної допомоги дитячому населенню.

6.4. Організація лікувально-консультативної допомоги дитячим лікувально-профілактичним установам.

6.5. Відповідальність за впровадження в практику нових методів профілактики, діагностики та лікування захворювань нервової системи у дітей, а також нових форм і методів роботи.

6.6. Участь в розробці перспективних планів післядипломного підвищення кваліфікації лікарів і середніх медичних працівників на циклах загального та тематичного удосконалення, в клінічній ординатурі.

6.7. Вивчення потреби лікувально-профілактичних установ в сучасній апаратурі, устаткуванні, медикаментах. Участь в складанні річних замовлень на них, а також контроль за раціональним їх використанням.

6.8. Участь з керівництвом Головного управління організації медичної допомоги дітям і матерям МОЗ України у постановці перед науково-дослідними інститутами, медичними вузами актуальних питань по дитячій неврології для їх розробки.

6.9. Вивчення причин, що зумовлюють скарги населення на рівень організації і якість медичної допомоги і прийняття відповідних заходів.

7. Позаштатному головному дитячому неврологу МОЗ України надається право:

7.1. Брати участь у перевірках роботи лікувально-профілактичних установ та дитячих неврологічних клінік і вносити пропозиції щодо удосконалення їх роботи.

7.2. Контролювати діяльність головних позаштатних дитячих неврологів органів охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.

7.3. Вносити на розгляд керівництва МОЗ України і органів охорони здоров'я пропозиції, спрямовані на удосконалення організації та підвищення рівня спеціалізованої неврологічної допомоги дитячому населенню; ефективне використання їх матеріально-технічних ресурсів; заохочення дитячих неврологів або притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

8. Позаштатний головний дитячий невролог, з дозволу керівництва, має право проводити наради дитячих неврологів, запрошувати на них наукові медичні товариства.

9. Оплата праці проводиться на контрактній основі з бюджету МОЗ України.

1. Головним дитячим спеціалістом призначається висококваліфікований лікар-дитячий невролог науково-дослідного інституту медичного профілю, спеціаліст кафедри медичного інституту, завідуючий відділенням обласної (міської) дитячої лікарні, який має вчений ступінь або вищу (першу) категорію з спеціальності.

2. Призначення і звільнення головного спеціаліста проводиться завідуючим обласним (міським) відділом охорони здоров'я.

3. Основними завданнями головного позаштатного спеціаліста є: розробка і проведення заходів, спрямованих на профілактику захворювань нервової системи у дітей, впровадження в практику лікувально-профілактичних установ нових методів діагностики та лікування хворих з метою зміцнення здоров'я населення, зниження захворюваності, інвалідизації і смертності серед дитячого населення.

4. Головний спеціаліст підпорядковується керівництву обласного (міського) управління (відділу) охорони здоров'я, також вищепосадовому штатному (позаштатному) головному спеціалісту.

5. Головний дитячий невролог у своїй роботі керується даним положенням, наказами і вказівками відповідних органів охорони здоров'я та іншими нормативними актами.

6. Відповідно до завдань, викладених в п. 3, на головного спеціаліста покладається:

6.1. Участь в розробці комплексних планів по розвитку і удосконаленню дитячої неврологічної служби.

6.2. Вивчення здоров'я населення, стану і якості медичної допомоги дітям з неврологічною патологією шляхом особистої перевірки лікувально-профілактичних установ.

6.3. Аналіз статистичної інформації, яку одержує обласний (міський) відділ охорони здоров'я по дитячій неврологічній службі і використання цих даних в роботі по удосконаленню організації лікувально-профілактичної допомоги дитячому населенню.

6.4. Організація лікувально-консультативної допомоги дитячим лікувально-профілактичним установам.

6.5. Впровадження в роботу лікувально-профілактичних установ досягнень науки і практики в галузі профілактики, діагностики та лікування захворювань нервової системи у дітей, ефективних організаційних форм і методів роботи.

6.6. Вивчення і розповсюдження передового досвіду роботи лікувально-профілактичних установ і окремих спеціалістів.

6.7. Участь у розробці перспективних планів по підвищенню кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу.

6.8. Вивчення потреби лікувально-профілактичних установ в сучасній апаратурі, устаткуванні, медикаментах і таке інше.

6.9. Аналіз причин, які породжують скарги населення на організацію і якість медичної допомоги і прийняття відповідних заходів.

7. Головному дитячому неврологу надається право:

7.1. Брати участь у перевірці роботи лікувально-профілактичних установ та дитячих неврологічних клінік та вносити пропозиції по удосконаленню їх роботи.