Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича - головуючий, суддя-доповідач,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Пшеничного Валерія Григоровича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тимченка Івана Артемовича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича

розглянув на пленарному засіданні справу про офіційне тлумачення положення частини шостої статті 29 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 18 жовтня 2001 року N 2766-III (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 51-52, ст. 265; 2002 р., N 9, ст. 69).

Приводом для розгляду справи відповідно до статей 39, 41, 42, 43 Закону України "Про Конституційний Суд України" стали конституційне звернення громадянина Діяка Івана Васильовича та конституційне подання 49 народних депутатів України.

Підставою для розгляду справи згідно зі статтями 93, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" є наявність неоднозначного застосування судами загальної юрисдикції, іншими органами положення частини шостої статті 29 Закону України "Про вибори народних депутатів України" та практична необхідність в його офіційній інтерпретації.

Заслухавши суддю-доповідача Селівона М.Ф. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне звернення - громадянин Діяк І.В. та суб'єкт права на конституційне подання - 49 народних депутатів України (далі - суб'єкти звернення) порушують питання про офіційне тлумачення положення частини шостої статті 29 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон про вибори), що встановлює строки оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій та їх членів, зокрема положення її четвертого (останнього) речення, відповідно до якого скарга щодо порушень, які мали місце в роботі окружної виборчої комісії під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування, може бути подана до Центральної виборчої комісії або до суду протягом п'яти днів після дня виборів.

Суб'єкти звернення просять роз'яснити, чи застосовується цей строк до скарг "щодо порушень, які мали місце в роботі окружної виборчої комісії під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування, у випадку, коли такі порушення (рішення, дії чи бездіяльність) були вчинені після сплину п'ятиденного терміну після виборів". Вони вважають, що у таких випадках повинен застосовуватись загальний семиденний строк оскарження з дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, як це визначено положенням першого речення частини шостої статті 29 Закону про вибори. Інше тлумачення, на думку суб'єктів звернення, означатиме неможливість оскарження громадянами України таких порушень, що в свою чергу призведе до порушення гарантованого статтею 55 Конституції України права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. При цьому суб'єкти звернення посилаються на позицію Центральної виборчої комісії, Апеляційного суду Запорізької області та Апеляційного суду Черкаської області, які приймали та розглядали скарги на порушення, що мали місце в роботі окружної виборчої комісії під час встановлення результатів голосування, незважаючи на те, що такі порушення були вчинені після закінчення строку, визначеного для їх оскарження, - п'яти днів після дня виборів.

Водночас рішеннями Верховного Суду України такі дії Центральної виборчої комісії визнавалися неправомірними.

2. Голова Верховної Ради України у своєму поясненні зазначив, що частина шоста статті 29 Закону про вибори, встановивши загальний строк подання скарги як до відповідної виборчої комісії, так і до суду - сім днів з дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності, що оскаржуються, - зумовила певне протиріччя між цим строком та іншими визначеними у цій частині процесуальними строками, зокрема щодо подання скарг на порушення у роботі дільничної та окружної виборчих комісій під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування - відповідно протягом двох та п'яти днів після дня виборів.

У листі до Конституційного Суду України Президент України стверджує, що викладена в четвертому реченні частини шостої статті 29 Закону про вибори норма, з огляду на положення частини одинадцятої цієї ж статті, відповідно до якого встановлений цим Законом строк подання скарги продовженню чи поновленню не підлягає, порушує конституційне право громадян на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод, фактично унеможливлюючи у багатьох випадках такий захист.

Заступник Голови Верховного Суду України у листі до Конституційного Суду України повідомив, що деякі суди, в тому числі Верховний Суд України, під час розгляду окремих справ виходили з того, що початок строку, встановленого в останньому реченні частини шостої статті 29 Закону про вибори, слід рахувати з дня виборів. Водночас він зазначив, що в інших судових рішеннях проведено правову позицію, яка "зводиться до того, що вказаний строк слід відраховувати з дня ухвалення виборчою комісією рішення".

Заступник Голови Центральної виборчої комісії у письмовому поясненні відмітив, що Центральна виборча комісія на підставі положень частини одинадцятої статті 29 Закону про вибори приймала рішення про залишення без розгляду скарг щодо порушень під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування, якщо ці порушення не оскаржувалися у встановлений строк до виборчої комісії вищого рівня або до суду. Рішення виборчих комісій щодо вказаних порушень, прийняті на виконання рішень судів загальної юрисдикції та виборчих комісій вищого рівня після закінчення строків, передбачених у четвертому реченні частини шостої статті 29 Закону про вибори, "повинні були оскаржуватися у строк, встановлений у першому реченні частини шостої зазначеної статті Закону".

На думку члена Центральної виборчої комісії Ставнійчук М.І., положення четвертого речення частини шостої статті 29 Закону про вибори не відповідає приписам статті 24, частини першої статті 64 Конституції України, оскільки за такої його редакції відсутня рівність умов реалізації права на оскарження рішень виборчих комісій та має місце обмеження цього права.

3. Конституційний Суд України під час розгляду порушеного у конституційному зверненні та конституційному поданні питання про офіційне тлумачення положення четвертого речення частини шостої статті 29 Закону про вибори виявив наявність ознак його невідповідності Конституції України. Це дає підстави відповідно до частини другої статті 95 Закону України "Про Конституційний Суд України" вирішити у цьому ж провадженні питання щодо неконституційності зазначеного положення. При цьому Конституційний Суд України виходить з такого.

3.1. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, їх окремих членів регламентується Законом про вибори та Цивільним процесуальним кодексом України. Частина третя статті 29 Закону про вибори визначає, що рішення, дії чи бездіяльність цих органів та їх посадових осіб можуть бути оскаржені до виборчої комісії вищого рівня або до суду. Що ж до строків подання скарг з таких питань до суду, то стаття 243-11 Цивільного процесуального кодексу України відсилає до Закону про вибори.

Враховуючи характер виборчого процесу, Закон про вибори встановлює відповідні процесуальні строки подання скарг виборцями, політичними партіями (виборчими блоками партій), кандидатами у народні депутати України до виборчих комісій та до суду, а також строки розгляду цими органами поданих скарг. Так, поряд із визначенням загального семиденного строку подання скарги з дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності (перше речення частини шостої статті 29) Закон про вибори щодо окремих порушень передбачає інші строки оскарження. Зокрема, щодо порушень, які мали місце під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування в роботі дільничної виборчої комісії, - до окружної виборчої комісії або до суду протягом двох днів після дня виборів, а в роботі окружної виборчої комісії - до Центральної виборчої комісії або до суду - протягом п'яти днів після дня виборів (четверте речення частини шостої статті 29).

Щодо заяв (скарг) стосовно порушень, які містять ознаки злочинів, передбачених статтями 157, 158, 159 Кримінального кодексу України, то вони розглядаються правоохоронними органами у строки і порядку, передбаченими Кримінальним та Кримінально-процесуальним кодексами України.

Встановлення Законом про вибори порядку оскарження та розгляду скарг щодо порушень, які стосуються виборів, у тому числі строків оскарження, має на меті забезпечити, з одного боку, реалізацію виборчих прав громадян України, з другого - формування легітимного складу парламенту, можливість почати новообраною Верховною Радою України здійснення своїх повноважень у строки, передбачені Конституцією України. Тому визначення стислих строків оскарження порушень відповідає характеру виборчого процесу, але при їх встановленні та застосуванні не повинні ущемлюватись права і свободи виборців, політичних партій (виборчих блоків партій), кандидатів у народні депутати України.

3.2. Закон про вибори, закріплюючи положення про безперервність та невідкладність процесу встановлення результатів голосування в одномандатному виборчому окрузі (частина друга статті 72, частини сьома, одинадцята статті 74), не визначає максимального строку, протягом якого окружна виборча комісія повинна прийняти рішення про встановлення результатів виборів. Як вбачається з матеріалів справи, є випадки, коли встановлення підсумків голосування та прийняття рішення про результати виборів по округу відповідними окружними виборчими комісіями приймалися після закінчення строку, визначеного для оскарження рішення, дії чи бездіяльності окружної виборчої комісії.

Це пов'язано передусім з повторним підрахунком голосів на окремих виборчих дільницях, повторним встановленням підсумків голосування в одномандатних виборчих округах на підставі рішень виборчих комісій вищого рівня або суду. Тому оскаржити прийняте окружною виборчою комісією рішення, вчинену комісією, її членом дію чи їх бездіяльність під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування, які тривають понад п'ять днів після дня виборів, у строки, визначені положенням останнього речення частини шостої статті 29 Закону про вибори, неможливо. Тим більше, що за чинним положенням частини одинадцятої цієї статті строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає. Скарги, подані після закінчення строку оскарження, залишаються без розгляду.

Аналогічна ситуація складається і з оскарженням порушень з боку дільничної виборчої комісії, вчинених під час підрахунку голосів по закінченні двох днів після дня виборів.

Положення четвертого речення частини шостої статті 29 Закону про вибори позбавляє виборців, політичні партії (виборчі блоки партій), кандидатів у народні депутати України права на оскарження в суді та відповідній виборчій комісії порушень, які можуть мати місце в роботі дільничної або окружної виборчої комісії під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування у тому разі, коли цей процес тривав відповідно більше двох та п'яти днів після дня виборів. Тим самим це положення порушує закріплену Конституцією України гарантію здійснення прав та свобод людини і громадянина - право на їх судовий захист (частини перша, друга статті 55), яке не може бути обмежене (стаття 64), а також право кожного на індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових і службових осіб (стаття 40).

На підставі викладеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення четвертого речення частини шостої статті 29 Закону про вибори щодо строків оскарження порушень, які мали місце в роботі дільничної або окружної виборчої комісії під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування, не відповідає положенням статті 40, частин першої, другої статті 55, статті 64 Конституції України (є неконституційним) у частині, що унеможливлює оскарження порушень у роботі дільничної або окружної виборчої комісії, вчинених по закінченні відповідно двох та п'яти днів після дня виборів.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України, статтями 51, 63, 65, 73, 74, 95 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України