Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 25 жовтня 1921 року на свою третю сесію,

постановивши ухвалити ряд пропозицій стосовно роботи дітей у сільському господарстві у години, встановлені для обов'язкового відвідування школи, що є частиною третього пункту порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції, ухвалює нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1921 року про мінімальний вік у сільському господарстві і яка підлягає ратифікації членами Міжнародної організації праці відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці:

Діти віком до чотирнадцяти років не можуть бути прийняті на роботу або працювати в державних чи приватних сільськогосподарських підприємствах, чи в яких-небудь їхніх філіалах у години, встановлені для відвідування школи. Якщо вони використовуються на такого роду роботах у позашкільні години, то ця робота не повинна бути на шкоду їхньому відвідуванню школи.

З метою практичного професійного навчання навчальний рік і години відвідування школи може бути встановлено таким чином, щоб було можливо використовувати працю дітей на легких сільськогосподарських роботах і, зокрема, на легких роботах, пов'язаних із збиранням врожаю, за умови, що зайнятість дітей на таких роботах не спричиняє скорочення загальної тривалості навчального року більш як до восьми місяців.

Положення статті 1 не поширюється на роботу, виконувану дітьми в технічних училищах, за умови, що така робота виконується за схваленням та під наглядом органу державної влади.

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці.

1. Ця Конвенція набуває чинності як тільки Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від двох членів Міжнародної організації праці.