1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


УГОДА
між Кабінетом Міністрів України
та Урядом Республіки Словенія про
міжнародне автомобільне сполучення
( Угоду схвалено і подано на ратифікацію Постановою КМ N 1366 від 12.09.2002 )
Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Словенія, надалі Договірні Сторони,
бажаючи сприяти розвитку економічних і торговельних відносин, а також спрощенню перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між територіями обох країн і транзитом через них,
домовились про таке:
I. Сфера застосування
Стаття 1
Положення цієї Угоди застосовуватимуться при здійсненні міжнародних перевезень пасажирів і вантажів транспортними засобами, зареєстрованими на території однієї з Договірних Сторін, між територіями України і Республіки Словенія, транзитом через їхні території, а також при здійсненні перевезень до або з третіх країн.
II. Визначення
Стаття 2
З метою цієї Угоди:
а) Термін "перевізник" означатиме фізичну або юридичну особу, яка в Україні або Республіці Словенія уповноважена, відповідно до національного законодавства і правил, здійснювати міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за наймом, або за плату, або за власний рахунок.
б) Термін "пасажирський транспортний засіб" означатиме будь-який транспортний засіб з силовим агрегатом, зареєстрований в одній з Договірних Сторін, який має понад 8 місць для сидіння, без урахування місця водія.
в) Термін "вантажний транспортний засіб" означатиме будь-який транспортний засіб з силовим агрегатом, зареєстрований в одній з Договірних Сторін, який за своєю конструкцією призначений і використовується для перевезень вантажів. Цей термін поширюється також на причеп (незалежно від країни його реєстрації), який приєднаний до вантажного транспортного засобу і напівпричіп (незалежно від країни його реєстрації), який транспортується тягачем.
г) Термін "регулярні пасажирські перевезення" означатиме перевезення пасажирів з визначеною частотою за визначеним маршрутом, при яких пасажири можуть сідати в транспортний засіб і залишати його на визначених пунктах посадки/висадки.
д) Термін "човникові перевезення" означатиме повторювані перевезення попередньо сформованих груп пасажирів з визначеного місця відправлення до визначеного місця призначення в прямому і зворотному напрямках. Кожна група пасажирів, що перевозяться в прямому напрямку, під час іншого перевезення, яке відбувається пізніше, перевозиться у зворотному напрямку до місця відправлення. Місце відправлення і місце призначення означатимуть відповідно місце, де починається і де закінчується перевезення.
Човникове перевезення повинно включати розміщення пасажирів в місці призначення і, при необхідності, протягом перевезення.
Перше перевезення в зворотному напрямку і останнє перевезення в прямому напрямку відбувається без пасажирів.
є) Термін "випадкове перевезення" означатиме перевезення, яке не відповідає умовам здійснення регулярного перевезення і умовам здійснення човникового перевезення.
Періодичність і кількість перевезень не впливає на класифікацію перевезення, як випадкового.
III. Пасажирські перевезення
Стаття 3
1. Регулярні перевезення між двома країнами або транзитом через їхні території здійснюються на підставі дозволів, які видаються компетентними органами Договірних Сторін.
2. Кожний компетентний орган видаватиме дозвіл на ту частку маршруту, яка проходить через територію його країни.
3. Заявка на отримання дозволу готується компетентним органом країни реєстрації перевізника і передається компетентному органу іншої Договірної Сторони.
Форма заявки і перелік супроводжуючих документів, строк дії дозволу і умови виконання перевезення затверджуються Змішаною Комісією, створеною відповідно до Статті 14.
4. Рішення про надання дозволу або відмову від надання дозволу приймається в строк до трьох місяців, якщо немає особливих обставин.
5. Зміни в умовах здійснення перевезень або анулювання перевезення повинні бути узгоджені компетентними органами Договірних Сторін.
Стаття 4
Човникові перевезення між двома країнами і транзитом через їхні території здійснюються на підставі дозволів, які видаються компетентними органами Договірних Сторін.
Стаття 5
1. Випадкові перевезення між територіями обох країн або транзитом через їхні території здійснюються на підставі дозволів, які видаються компетентними органами Договірних Сторін, за винятком перевезень, наведених нижче:
а) група пасажирів того самого складу перевозиться тим самим транспортним засобом протягом перевезення, яке починається і закінчується в місці відправлення;
б) перевезення, яке здійснюється в прямому напрямку з пасажирами і в зворотному напрямку без пасажирів;
в) перевезення яке в прямому напрямку здійснюється без пасажирів і в зворотному напрямку з пасажирами. При цьому ці пасажири були раніше відвезені тим самим перевізником до території країни Договірної Сторони, звідки вони повертаються до країни реєстрації перевізника.
2. Дозволу не потрібно при заміні несправного пасажирського транспортного засобу іншим.
3. Змішана Комісія, створена відповідно до Статті 14, має право збільшити перелік категорій випадкових перевезень, які не потребують дозволів.
4. Заявка на отримання дозволу готується компетентним органом країни реєстрації перевізника і передається компетентному органу іншої Договірної Сторони.
Форма заявки і перелік супроводжуючих документів затверджуються Змішаною Комісією, створеною відповідно до Статті 14.
Рішення про надання дозволу або відмову від надання дозволу приймається в строк до одного місяця, якщо немає особливих обставин.
5. Компетентні органи Договірних Сторін видаватимуть дозвіл на ту частину маршруту, який проходить через їхню територію.
6. Дозвіл на виконання перевезення не може бути переданий іншому перевізнику.
7. При здійсненні випадкових перевезень, які не потребують наявності дозволів, в автотранспортному засобі повинен бути подорожній лист (формуляр), оформлений відповідно до положень угоди ASOR.
8. Компетентні органи Договірних Сторін можуть щорічно передавати один одному узгоджену кількість бланків дозволів для виконання випадкових перевезень пасажирів. Ці бланки повинні мати печатку і підпис компетентного органу, який видає цей дозвіл.
IV. Вантажні перевезення
Стаття 6
1. Перевезення вантажів, відповідно до цієї Угоди, за винятком перевезень, зазначених в статті 7 цієї Угоди, здійснюватимуться вантажними транспортними засобами з причепами або без них, або тягачами з напівпричепами на основі дозволів, які видані компетентними органами Договірних Сторін.
2. Кожний окремий дозвіл дає право на здійснення одного рейсу в прямому і зворотному напрямках, якщо інше не обумовлено в самому дозволі.
3. Компетентні органи Договірних Сторін щорічно передаватимуть один одному взаємно узгоджену на основі паритету кількість бланків дозволів на перевезення вантажів. Ці бланки повинні мати печатку і підпис компетентного органу, який видає дозвіл.
4. Компетентні органи Договірних Сторін відповідно до Статті 13 узгоджуватимуть між собою квоту, категорії, умови використання дозволів і порядок обміну бланками дозволів.
Стаття 7
1. Дозволів не потрібно для:
а) перевезення експонатів, обладнання і матеріалів, призначених для ярмарок і виставок;
б) перевезення з некомерційною метою до пунктів призначення і в зворотному напрямку майна, обладнання, тварин, призначених для проведення театральних, музичних, фільмових, спортивних або циркових вистав, ярмарок чи свят, кінозйомок, а також для запису радіо- і телевізійних передач;

................
Перейти до повного тексту