- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Договір
ДОГОВІР
між Україною і Республікою Сенегал про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах
Україна та Республіка Сенегал, далі - "Договірні Сторони",
бажаючи зміцнювати дружні відносини, що існують між двома державами,
визнаючи особливу важливість забезпечення найширшого ефективного взаємного співробітництва між двома державами у цивільних та кримінальних справах на основі взаємної поваги, суверенітету та рівності,
Домовились про таке:
Глава І
Загальні положення
Стаття 1
Обов'язок надавати правову допомогу
Договірні Сторони зобов'язуються взаємно надавати на запит найширші заходи правової допомоги у цивільних та кримінальних справах.
Стаття 2
Правовий захист
1. Громадяни кожної з Договірних Сторін користуються на території іншої Сторони таким самим правовим захистом, який надається громадянам останньої, стосовно своїх особистих і майнових прав.
2. Громадяни будь-якої з Договірних Сторін мають право вільного доступу до судових органів іншої Сторони для здійснення та захисту своїх прав.
3. Пункти 1 і 2 цієї статті застосовуються також до юридичних осіб, які були створені відповідно до законодавства будь-якої з Договірних Сторін і мають своє місце знаходження на території однієї з них.
Стаття 3
Застава " judicatum solvi"
1. На громадян будь-якої з Договірних Сторін, які постають перед судом іншої Договірної Сторони, не накладається жодної застави чи завдатку будь-якого характеру через їх статус іноземців або через відсутність постійного місця проживання чи перебування в країні останньої.
2. Пункт 1 цієї статті застосовується також до юридичних осіб, які були створені відповідно до законодавства будь-якої з Договірних Сторін і мають своє місце знаходження на території однієї з них.
Стаття 4
Правова допомога, звільнення від судових витрат або їх зменшення
1. Громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території іншої Договірної Сторони правовою допомогою, пільгами щодо звільнення від судових витрат чи їх зменшення на тих самих умовах, що і її громадяни, відповідно до законодавства Договірної Сторони, у якій запитується допомога.
2. Правова допомога може бути надана на будь-якій стадії провадження у справі, включаючи стадію виконання рішення.
3. Для цілей застосування пункту 1 цієї статті документ про фінансове, сімейне і/або особисте становище заявника, видається у відповідному випадку компетентним органом країни його громадянства або місця постійного проживання. Цей документ видається дипломатичним представництвом або консульською установою його країни, що має територіальну компетенцію, якщо заявник проживає у третій країні.
Стаття 5
Звільнення від легалізації
1. Документи, що передаються компетентними органами Сторін при застосуванні цього Договору, звільняються від легалізації у будь-якій формі, якщо вони підписані та скріплені печаткою органу, який видав їх в рамках своїх повноважень. Копії таких документів повинні бути належним чином засвідчені відповідно до законодавства кожної із Договірних Сторін.
2. Згадані документи, видані відповідно до законодавства однієї з Договірних Сторін, мають на території іншої Договірної Сторони таку ж доказову силу, що і відповідні документи, видані у цій Стороні.
Стаття 6
Центральні органи
1. Для цілей цього Договору центральними органами Договірних Сторін є:
- для України - Генеральна прокуратура (щодо запитів органів досудового слідства) і Міністерство юстиції (щодо запитів судів);
- для Республіки Сенегал - Генеральний прокурор при Апеляційному Суді (щодо запитів органів досудового слідства) і Міністерство юстиції (щодо запитів судів).
Кожна Договірна Сторона інформує іншу Договірну Сторону про будь-які зміни своїх центральних органів.
2. Запити компетентних органів про правову допомогу відповідно до цього Договору направляються безпосередньо центральним органом запитуючої Сторони до центрального органу запитуваної Сторони.
3. У термінових випадках запити можуть передаватись через Міжнародну організацію кримінальної поліції (Інтерпол).
Стаття 7
Обмін інформацією і документами
Центральні органи Сторін здійснюють на запит обмін інформацією та документами стосовно цивільного та кримінального законодавства.
Глава II
Правова допомога
Стаття 8
Обсяг правової допомоги
1. Правова допомога охоплює вручення судових документів, виконання процесуальних дій, таких як:
- отримання показань або заяв осіб;
- проведення огляду і одержання доказів;
- обмін документами про цивільний стан;
- встановлення місцезнаходження осіб чи їх ідентифікацію;
- тимчасову передачу осіб, які тримаються під вартою, як свідків;
- надання доказів, включаючи предмети та документи;
- виконання запитів про обшук та виїмку;
- здійснення заходів щодо заморожування активів, арешту та конфіскації майна і доходів, одержаних злочинним шляхом та іншу допомогу, яка не суперечить законодавству запитуваної Сторони.
2. Правова допомога надається незалежно від того, чи є діяння злочином згідно із законодавством запитуваної Сторони та з урахуванням умов, передбачених у статті 11 цього Договору.
Стаття 9
Відмова або відстрочка у наданні правової допомоги
1. У наданні правової допомоги може бути відмовлено, якщо:
a) на думку запитуваної Сторони виконання запиту може зашкодити її суверенітету, національній безпеці або публічному порядку;
b) запит стосується злочину, у зв'язку з яким щодо особи здійснюється переслідування, особу було засуджено або виправдано у запитуваній Стороні;
2. Запитувана Сторона може відкласти виконання запиту, якщо таке виконання може зашкодити розслідуванню або судовому розгляду, що здійснюють її компетентні органи.
3. Перед відмовою у задоволенні запиту або перед відстрочкою його виконання запитувана Сторона через центральний орган:
- негайно інформує запитуючу Сторону про причини відмови або відстрочки виконання запиту;
- проводить консультації із запитуючою Стороною з метою вирішення, чи правова допомога може бути надана у строки та на умовах, які запитувана Сторона вважає необхідними.
Якщо Договірні Сторони погодили такі строки та умови, вони забезпечують їх дотримання.
Стаття 10
Форма та зміст запиту про правову допомогу
1. Запит має бути складений у письмовій формі, належним чином підписаний та скріплений печаткою компетентного органу.
2. Запит повинен містити наступне:
a) назву запитуючої установи;
b) реквізити справи, якої стосується запит;
c) предмет та підставу звернення із запитом.
3. У разі необхідності запит може також містити:
a) ідентифікаційні дані, дату народження та місцезнаходження будь-якої особи, від якої слід отримати показання;
b) ідентифікаційні дані, дату народження та місцезнаходження особи, якій належить вручити документ, її процесуальний статус у справі, стосовно юридичних осіб - вид, назва і юридична адреса;
c) будь-яку інформацію про особу, яку необхідно ідентифікувати або місцезнаходження якої слід встановити;
d) точний опис місця, яке необхідно обшукати, та майна, виїмку якого необхідно здійснити;
e) опис будь-якої спеціальної процедури, про яку просить запитуюча Сторона і якої слід дотримуватись при виконанні запиту;
f) перелік запитань, які мають бути поставлені особі, зазначеній у запиті;
g) виклад підстав вважати, що доказ може знаходитися на території запитуваної Сторони, якщо запит стосується отримання або вилучення речових доказів;
h) причини, у зв'язку з якими вимагається передача особи, яка тримається під вартою, та дата її повернення;
i) у разі запиту про заморожування активів, арешт або конфіскацію майна і доходів, одержаних злочинним шляхом:
- докладний опис такого майна і таких доходів, у тому числі їх місцезнаходження;
- опис доказів того, що гроші або майно є доходами, одержаними злочинним шляхом.
j) перелік документів, що додаються, якщо необхідно.
4. Запит може також містити будь-яку іншу інформацію, яка може бути повідомлена запитуваній Стороні та сприятиме виконанню нею запиту.
5. Якщо запитувана Сторона вважає, що інформація, надана у запиті, є недостатньою для забезпечення його виконання, вона може запитати додаткову інформацію.
6. Якщо запит, що надійшов, складений з порушенням вимог цього Договору, його повертають запитуючому компетентному органу для належного оформлення.
Стаття 11
Виконання запиту про правову допомогу
1. Центральний орган запитуваної Сторони забезпечує виконання запиту без необґрунтованих затримок та відповідно до законодавства запитуваної Сторони.
2. На прохання, висловлене запитуючою Стороною, запитувана Сторона повідомляє їй дату та місце виконання запиту.
3. За згодою запитуваної Сторони посадові особи компетентних органів запитуючої Сторони та сторони процесу можуть бути присутніми при виконанні запиту.
4. Якщо запитуюча Сторона чітко заявить, що запит повинен виконуватись за спеціальною процедурою, запитувана Сторона виконує таке прохання, якщо це не суперечить її законодавству.
5. Центральний орган запитуваної Сторони безвідкладно інформує Центральний орган запитуючої Сторони про результати виконання запиту.
6. Якщо запит не може бути виконано, запитувана Сторона повідомляє запитуючу Сторону про причини невиконання або відмови та повертає запит разом з документами, що до нього додаються.
Стаття 12
Вручення процесуальних документів
1. Запитувана Сторона відповідно до свого законодавства здійснює вручення процесуальних документів, переданих з цією метою запитуючою Стороною.
2. Запит про вручення виклику пересилається запитуваній Стороні не менше як за 60 днів до дати, встановленої для явки. У термінових випадках Договірні Сторони можуть не застосовувати цю вимогу.
3. Запитувана Сторона надсилає запитуючій Стороні підтвердження про вручення процесуальних документів із зазначенням дати вручення та з підписом особи, яка отримала документи. Якщо адресат відмовляється одержати документ або поставити підпис, це зазначається у підтвердженні. Якщо вручення неможливо здійснити, запитуючу Сторону без зволікань повідомляють про обставини, що перешкоджають врученню.
Стаття 13
................Перейти до повного тексту