Україна та Португальська Республіка (далі - Договірні Держави);

бажаючи розвивати відносини у питаннях соціального забезпечення;

дотримуючись принципів рівного ставлення та визначення застосовного законодавства з погляду гарантування відповідним громадянам набутих ними прав і прав у процесі набуття;

домовилися про таке:

1. Для цілей цієї Угоди:

a) "Територія" означає:

i) стосовно України - територію в межах існуючих кордонів;

ii) стосовно Португальської Республіки - територію на європейському континенті й архіпелагах Азорські острови та Мадейра;

b) "Громадянин" означає особу, яка вважається такою згідно із законодавством Договірних Держав;

c) "Біженець" має значення, надане цьому термінові статтею 1 Конвенції про статус біженців, прийнятої в м. Женева 28 липня 1951 р. й пунктом 2 статті 1 Додаткового Протоколу про статус біженців, прийнятого в м. Нью-Йорк 31 січня 1967 р.;

d) "Особа без громадянства" має значення, надане цьому термінові статтею 1 Конвенції про статус осіб без громадянства, прийнятої в м. Нью-Йорк 28 вересня 1954 р.;

e) "Працівник" означає особу, що працює за наймом, або самозайняту особу, на яку поширюється дія схем, зазначених у статті 4 цієї Угоди;

f) "Член сім'ї" означає будь-яку особу, визначену або визнану такою законодавством, згідно з яким надається допомога;

g) "Утриманець" означає будь-яку особу, визначену такою на підставі законодавства, згідно з яким надається допомога або пенсія у зв'язку з утратою годувальника;

h) "Проживання" означає місце, де особа зазвичай проживає;

i) "Перебування" означає місце тимчасового проживання;

j) "Законодавство" означає чинні закони та інші нормативно-правові акти, що стосуються схем або систем, зазначених у статті 4 цієї Угоди;

l) "Компетентний орган" означає:

i) стосовно України - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

ii) стосовно Португальської Республіки - член або члени Уряду чи будь-який відповідний орган, відповідальний за питання, зазначені у статті 4 цієї Угоди, на всій її території чи будь-якій її частині;

m) "Компетентна інституція" означає:

i) стосовно України - інституцію або інституції, відповідальні за надання допомоги або пенсій згідно із законодавством, згаданим у підпункті "a" пункту 1 статті 4 цієї Угоди;

ii) стосовно Португальської Республіки - інституцію, в якій відповідна особа є застрахованою на момент звернення по допомогу, або інституцію, від якої відповідна особа має право на допомогу або мала би право на допомогу, якщо би вона мешкала в Договірній Державі, де розташована ця інституція, або інституцію, визначену компетентним органом відповідної Сторони;

n) "Інституція за місцем проживання" означає інституцію, до компетенції якої належить надання допомоги в місці, де проживає відповідна особа, згідно із законодавством, яке застосовує така інституція, або там, де жодної такої інституції не існує - інституцію, визначену компетентним органом відповідної Договірної Держави;

o) "Інституція за місцем перебування" означає інституцію, до компетенції якої належить надання допомоги у місці, де перебуває відповідна особа, згідно із законодавством, яке застосовує така інституція, або там, де жодної такої інституції не існує - інституцію, визначену компетентним органом відповідної Договірної Держави;

p) "Компетентна Держава" означає Договірну Державу, в якій розташована компетентна інституція;

q) "Страховий стаж" означає періоди сплати внесків, роботи за наймом або самостійної трудової діяльності, визначені або визнані такими законодавством, згідно з яким їх завершено, а також усі періоди, що вважаються такими там, де вони розглядаються згаданим законодавством як такі, що прирівнюються до страхового стажу;

r) "Допомога" й "пенсії" означає будь-які виплати, тобто, зокрема, усі їхні елементи, а також підвищення, доплати чи надбавки та одноразову допомогу, які можуть виплачуватися замість неї згідно із законодавством будь-якої з Договірних Держав;

s) "Допомога у зв'язку зі смертю" означає всі разові платежі в разі смерті згідно із законодавством будь-якої з Договірних Держав, за винятком одноразової допомоги, згаданої у підпункті "r".

2. Інші терміни та вислови, що застосовуються в цій Угоді, мають значення, відповідно надані їм застосовним законодавством.

Ця Угода застосовується до осіб, які підпадають або підпадали під дію законодавства, згаданого у статті 4, та які є громадянами однієї з Договірних Держав, особами без громадянства чи біженцями, які проживають на території однієї з Договірних Держав, до членів їхніх сімей та їхніх утриманців, а також осіб, чиї права набуто від цих осіб.

Згідно з положеннями цієї Угоди особи, згадані у статті 2, які проживають на території однієї Договірної Держави, користуються допомогою, передбаченою відповідним законодавством, і мають обов'язки, передбачені відповідним законодавством, на таких саме умовах, що й громадяни цієї Договірної Держави.

1. Ця Угода застосовується:

a) стосовно України:

i) до законодавства із соціального страхування, яке стосується хвороби (тимчасової непрацездатності), вагітності й пологів (материнства), допомоги на поховання, нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і (або) смерті із цих причин, безробіття, пенсії за віком, по інвалідності, у зв'язку з утратою годувальника, за вислугу років згідно із законодавством про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

ii) до законодавства про державну допомогу сім'ям з дітьми в разі Народження дитини та догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

b) стосовно Португальської Республіки:

i) для системи соціального забезпечення - до законодавства стосовно схем соціального забезпечення, що застосовуються до більшості працюючих за наймом і самозайнятих осіб, та схем добровільної участі системи страхування стосовно призначеної допомоги - у разі хвороби, материнства, батьківства й усиновлення (удочеріння), професійних захворювань, безробіття, інвалідності, досягнення певного віку та смерті;

ii) до схеми, що застосовується до допомоги на сімейні витрати підсистеми захисту сімей системи соціального захисту громадян;

iii) до схеми відшкодування збитків у зв'язку з нещасними випадками на виробництві.

2. Ця Угода також застосовується до всіх законів та інших нормативно-правових актів, які змінюють та доповнюють законодавство, зазначене в пункті 1 цієї статті.

3. Разом з тим ця Угода застосовується лише до:

a) законів та інших нормативно-правових актів, які стосуються нового виду соціального забезпечення, якщо це встановлено угодою, укладеною з цією метою між Договірними Державами;

b) законів та інших нормативно-правових актів, які поширюють існуюче законодавство на нові категорії отримувачів допомоги, через письмове повідомлення про це іншій Договірній Державі протягом трьох місяців, починаючи з дати офіційної публікації цих актів.

4. Ця Угода не застосовується до соціальної допомоги та, з урахуванням положень пункту 8 статті 9:

a) в Україні - до пенсій, які встановлюються згідно з особливими законами та фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України;

b) у Португальській Республіці - до спеціальних схем для державних службовців та осіб, прирівняних до них.

1. Для цілей участі у добровільному або факультативному страхуванні згідно із законодавством однієї з Договірних Держав страховий стаж, набутий згідно із законодавством іншої Договірної Держави, ураховується в разі необхідності за умови, що цей стаж не перекривається.

2. Пункт 1 застосовується лише до особи, яку не може бути охоплено обов'язковим страхуванням згідно із законодавством будь-якої з Договірних Держав.

1. Згідно з положеннями розділу III цієї Угоди допомога в разі хвороби, материнства, батьківства та усиновлення (удочеріння), по інвалідності, за вислугу років, за віком, у зв'язку з утратою годувальника, нещасними випадками на виробництві або професійними захворюваннями, а також смертю із цих причин та допомога у зв'язку зі смертю, яка одержується згідно із законодавством однієї Договірної Держави, безпосередньо виплачується відповідним особам, навіть якщо вони проживають на території іншої Договірної Держави.

2. Допомога, згадана у пункті I, не підлягає зменшенню, призупиненню або скасуванню через те, що відповідна особа проживає на території іншої Договірної Держави.

1. Ця Угода не надає та не зберігає права згідно із законодавством обох Договірних Держав на кілька виплат допомоги одного типу.

2. Пункт 1 не застосовується до допомоги, наданої згідно зі статтями 15 та 16 цієї Угоди.

3. Положення про зменшення, призупинення чи скасування допомоги, передбачені законодавством однієї з Договірних Держав у разі перекриття з іншою допомогою або іншими доходами, зокрема тими, що отримано від професійної діяльності, може бути застосовано до одержувача навіть у разі допомоги, право на яку набуто за законодавством іншої Договірної Держави, або доходу, отриманого на території останньої.

Згідно з положеннями статей 9-11 працівник, що здійснює професійну діяльність на території однієї Договірної Держави, підпадає під дію законодавства цієї Договірної Держави навіть, якщо він проживає на території іншої Договірної Держави чи якщо його роботодавець або підприємство має зареєстрований офіс або місцезнаходження на території іншої Договірної Держави.

1. Особа, найнята на роботу на території однієї з Договірних Держав підприємством, в якому вона зазвичай працює, і яка відряджається цим підприємством на територію іншої Договірної Держави для виконання роботи для цього підприємства, продовжує підпадати під дію законодавства першої Договірної Держави за умови, що передбачений період такої роботи не перевищує дванадцяти місяців, і що її не відряджено для заміщення іншої особи, період відрядження якої вже закінчився.

2. Якщо тривалість роботи, згаданої в пункті 1, перевищує раніше встановлений період через непередбачені обставини, то законодавство першої Договірної Держави продовжує поширюватися максимум ще дванадцять місяців за умови, що компетентний орган або визначений ним орган другої Договірної Держави надав свою згоду.

3. Особа, яку найнято на роботу на території однієї з Договірних Держав, і здійснює самостійну трудову діяльність на території іншої Договірної Держави, підпадає під дію законодавства першої Договірної Держави.

4. Особа, яка здійснює самостійну трудову діяльність на території однієї з Договірних Держав і самостійно надає послуги на території іншої Договірної Держави, підпадає під дію законодавства першої Договірної Держави за умови, що такі послуги безпосередньо пов'язані з діяльністю, яку ця особа здійснює зазвичай і яка не перевищує шість місяців.

5. Працівник, що належить до роз'їзного складу підприємства, яке за свій власний рахунок або за наймом чи за винагороду надає міжнародні транспортні послуги з пасажирських або вантажник перевезень залізничним, автомобільним, повітряним або водним транспортом, або морського риболовного підприємства, підпадає під дію законодавства Договірної Держави, на території якої розташовано його зареєстрований офіс незалежно від того, в якій Договірній Державі він проживає.

6. Працівник, який є членом екіпажу судна, що плаває під прапором третьої Держави, підпадає під дію законодавства Договірної Держави, на території якої розташовано зареєстрований офіс відповідного підприємства або, якщо підприємство не має зареєстрованого офісу в одній із Договірних Держав, то під дію законодавства Договірної Держави, на території якої воно має філію або постійне представництво.

7. Працівник, якого найнято на роботу з навантажування, розвантажування або ремонту суден або для виконання обов'язків охорони на борту судна, що належить підприємству, яке має зареєстрований офіс на території Договірної Держави, і який не належить до екіпажу цього судна, підпадає протягом часу перебування судна у територіальних водах або порту іншої Договірної Держави під дію законодавства цієї іншої Договірної Держави.

8. Державні службовці чи особи, прирівняні до них, які відряджаються з однієї Договірної Держави до іншої, підпадають під дію законодавства першої Договірної Держави.

1. Згідно з пунктами 2 й 3 на членів дипломатичних представництв або консульських установ поширюються положення Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року та Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року.

2. На технічний, адміністративний та допоміжний персонал дипломатичних представництв і консульських установ Договірних Держав, а також на приватний домашній обслуговуючий персонал членів таких представництв і установ, який не є державними службовцями, поширюється дія законодавства Договірної Держави, на території якої він працює.

3. Зазначені у пункті 2 працівники, які є громадянами Договірної Держави, представленої відповідним дипломатичним представництвом або консульського установою, можуть обрати поширення на них дії законодавства цієї Договірної Держави. Право вибору може бути використане лише один раз протягом року, починаючи з дати набрання чинності цією Угодою, або протягом шести місяців з початку згаданої діяльності, - залежно від обставин.

Компетентні органи будь-якої Договірної Держави або органи, визначені ними, можуть на основі взаємної домовленості передбачити винятки з положень статей 8-10 в інтересах окремих працівників або окремих категорій працівників.

Якщо працівник безперервно чи з перервою підпадав під дію законодавства обох Договірних Держав, страховий стаж, набутий за законодавством кожної Договірної Держави, ураховується, у разі необхідності, іншою Договірною Державою для набуття, збереження або відновлення права на допомогу, передбачену цією главою так, ніби цей стаж набуто за її законодавством за умови, що вони не перекривають один одного.

Працівник, який проживає на території Договірної Держави, іншої, ніж Компетентна Держава, та який відповідає умовам, визначеним законодавством Компетентної Держави, з урахуванням, у разі необхідності, положень статті 12, отримує допомогу в Договірній Державі проживання.

Якщо працівник за законодавством будь-якої з Договірних Держав має право на грошову допомогу в разі хвороби, по материнству, батьківству та по усиновленню (удочерінню), то застосовується законодавство Договірної Держави, де мав місце відповідний випадок.

1. Якщо працівник безперервно чи з перервою підпадав під дію законодавства обох Договірних Держав, страховий стаж, набутий за законодавством кожної з Договірних Держав, ураховується, у разі необхідності, іншою Договірною Державою для набуття, збереження або відновлення права на пенсію, передбачену цією частиною, так, ніби цей стаж набуто за її законодавством за умови, що вони не перекривають один одного.

2. Якщо законодавство однієї Договірної Держави обумовлює надання певних видів пенсії страховим стажем, набутим у певній професії або діяльності, що підпадає під особливий режим соціального страхування, то стаж, набутий в іншій Договірній Державі, ураховується лише в разі, якщо його набуто за відповідним особливим режимом або, за його відсутності, у такій саме професії або діяльності.

3. Якщо, з урахуванням стажу, набутого згідно з пунктом 2, певна особа не відповідає умовам одержання такої пенсії, цей стаж ураховується для надання пенсії на загальних умовах.

4. Для цілей пункту 1 ураховується страховий стаж, набутий за законодавством Договірної Держави, іншим, ніж згадане у статті 4 за умови, що він розглядається як страховий стаж відповідно до законодавства, якого стосується ця Угода.

5. Якщо з урахуванням сукупного страхового стажу, набутого за законодавством обох Договірних Держав згідно з положеннями цієї статті, право на пенсію не набувається, ураховується страховий стаж, набутий за законодавством третьої Держави, з якою обидві Договірні Держави зв'язані міжнародними договорами про соціальне забезпечення, де передбачено накопичення стажу.

1. Компетентна інституція кожної з Договірних Держав визначає, чи відповідає певна особа умовам набуття права на пенсію з урахуванням, у разі необхідності, положень статті 15.

2. Якщо певна особа відповідає таким умовам, компетентна інституція розраховує суму пенсії виключно та безпосередньо на основі страхового стажу, набутого за законодавством, яке ця інституція застосовує.

3. Компетентна інституція Договірної Держави, яка надає пенсію згідно з пунктом 2, ураховує виключно доходи, отримані відповідною особою на території цієї Договірної Держави.

4. Якщо загальна тривалість страхового стажу, набутого за законодавством однієї з Договірних Держав, менша одного року і якщо за цим законодавством не було набуто права на пенсію виключно на основі цього стажу, компетентна інституція відповідної Договірної Держави не зобов'язана надавати допомогу за згаданий стаж.