Дата підписання: 16.02.1994

Дата набуття чинності: 19.12.1994

Уряд України та Уряд Республіки Польща, надалі іменовані "Договірні Сторони"

погодились про таке:

Угода поширюється на громадян України і громадян Республіки Польща, які постійно проживають на території відповідно України та Республіки Польща і які:

1) працюють у роботодавців на територію іншої країни, надалі іменовані "працівники";

2) направлені на територію іншої країни з метою реалізації експортного будівництва та експортних послуг, надалі іменовані "контракти", укладених між суб'єктами господарської діяльності обох країн.

1. Тривалість роботи працівників, зазначених у пункті 1 статті 1, не може перевищувати 12 місяців. В окремих обґрунтованих випадках цей термін може бути продовжено до 18 місяців включно за заявою роботодавця та згодою цього працівника.

2. Для продовження трудових відносин з працівником роботодавцю необхідно вирішити в установленому порядку питання про продовження дозволу на працевлаштування не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну його дії.

1. Для отримання роботи працівникам, зазначеним у пункті 1 статті 1, необхідний дозвіл на працевлаштування відповідного органу по праці країни працевлаштування, виданий в порядку та на умовах, визначених законодавством країни працевлаштування.

2. Дозвіл на працевлаштування видається на термін виконання роботи у певного роботодавця.

3. Дозвіл, про який йдеться у пункті 1, видаватиметься за умов, якщо працівник не буде займатися ніякою іншою оплачуваною діяльністю, крім тієї, на яку йому виданий дозвіл.

Якщо буде встановлено, що працівник займався іншою оплачуваною діяльністю, або самовільно змінив роботодавця, то дозвіл буде анульовано.

4. У разі підписання трудового договору працівник бере на себе письмове зобов'язання, що він не буде перебувати в країні працевлаштування довше терміну, на який він одержав дозвіл, та не буде шукати іншої роботи, крім тієї, яка була передбачена цим дозволом.

1. Працівникам, зазначеним у пункті 2 статті 1, дозвіл на працевлаштування видається згідно з законодавством країни, на території якої буде виконуватись контракт, на передбачену їм тривалість робіт, але не більше ніж на 2 роки.

Якщо виконання контракту триває понад 2 роки, цей дозвіл відповідно продовжується, але не більше ніж на 6 місяців.

2. Дозвіл на працевлаштування буде видаватися працівникам, зазначеним у пункті 2 статті 1, тільки на здійснення таких контрактів, виконання яких потребує використання праці переважно кваліфікованих працівників.

Перед від'їздом до роботи працівники, зазначені у статті 1, повинні отримати у дипломатичному представництві країни працевлаштування дозвіл на в'їзд в зв'язку з отриманням роботи.

1. Умови праці та оплати працівників, зазначених у пункті 1 статті 1, установлюватимуться відповідно до трудового законодавства країни працевлаштування.

2. Трудовий договір укладається безпосередньо між працівником та роботодавцем. У ньому повинні міститися відомості про умови праці та її оплати, термін дії трудового договору та інші умови, пов'язані з працевлаштуванням та проживанням іноземного працівника.

3. Працівник має бути забезпечений проектом трудового договору з роботодавцем на його рідній мові до свого від'їзду до роботи.

4. Заробітна плата, яку одержують працівники, зазначені у пункті 1 статті 1, до моменту укладання Договірними Сторонами угоди щодо запобігання подвійному оподаткуванню, підлягають оподаткуванню згідно з чинним на території країни працевлаштування законодавством.

Працівники, зазначені у статті 1, підлягають соціальному страхуванню відповідно до законодавства країни працевлаштування, якщо інше не передбачене спеціальною угодою.