З метою створення умов для реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту вищих досягнень, підготовки та участі спортсменів України у XXVI літніх (1996 року) та XVIII зимових (1998 року) Олімпійських іграх

1. Затвердити Державну програму розвитку фізичної культури і спорту в Україні (додається).

Кабінету Міністрів України, органам державної виконавчої влади забезпечити виконання Державної програми розвитку фізичної культури і спорту в Україні.

2. Виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів за участю структурних підрозділів міністерств та відомств на місцях розробити до 1 вересня 1994 року регіональні програми розвитку фізичної культури і спорту.

3. Заснувати 100 стипендій Президента України для талановитих перспективних спортсменів України.

4. Кабінету Міністрів України:

подати у двомісячний строк проект положення про стипендії Президента України для талановитих перспективних спортсменів України;

вирішити питання щодо встановлення матеріальної винагороди для чемпіонів та призерів Олімпійських ігор, чемпіонатів світу, Європи;

затвердити до 1 жовтня 1994 року план заходів щодо розвитку зимових видів спорту і підготовки спортсменів України до XVIII зимових (1998 року) Олімпійських ігор;

забезпечити у межах асигнувань, передбачених державним бюджетом, фінансування участі збірних команд України в офіційних міжнародних змаганнях та проведення фізкультурно-спортивних заходів.

Державна програма розвитку фізичної культури і спорту (далі - Програма) розроблена відповідно до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" і спрямована на його практичну реалізацію.

Фізична культура і спорт відіграють важливу роль у формуванні, зміцненні, збереженні здоров'я громадян, підвищенні працездатності та збільшенні тривалості активного життя, утвердженні міжнародного спортивного авторитету України.

Разом з тим в країні має місце недооцінка соціально-економічної, оздоровчої і виховної ролі фізичної культури і спорту, відсутня чітко скоординована програма взаємодій різних державних структур і громадських організацій, які беруть участь у фізкультурно-спортивному русі, що негативно позначається на здоров'ї населення і соціально-економічному розвитку держави.

Значне зниження рівня життя, порушення екологічної рівноваги та гіподинамія, що спостерігаються за останні роки, призвели до значного погіршення фізичного розвитку людей і рівня їх здоров'я. В останні три роки спостерігається тенденція до зниження середньої тривалості життя у чоловіків з 66 до 63 років, у жінок з 75 до 73 років, а середня тривалість життя в Україні значно нижча світових показників. За цей же час збільшилася захворюваність населення на гіпертонію в 3 рази, стенокардію - в 2,4 раза, а інфаркт міокарду - на 30 відсотків.

Переважна більшість населення, особливо в сільській місцевості, практично позбавлена можливості займатися будь-якими формами фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи. Відсутня чітка система залучення різних вікових груп до занять фізичною культурою і спортом.

Дуже мало уваги приділяється фізичному вихованню в сім'ях, середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах. Це питання не займає належного місця і в роботі місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Не задовольняється природна біологічна потреба дітей, учнівської і студентської молоді в руховій активності. Як наслідок - 80 відсотків дітей і підлітків мають різні відхилення у фізичному розвитку, а кожен третій юнак у 1993 році за станом здоров'я не був призваний на військову службу.

Викликає занепокоєння різке зниження рівня організації фізкультурно-оздоровчої роботи у виробничих колективах, на селі, за місцем проживання та відпочинку, скорочується мережа фізкультурно-оздоровчих і спортивних центрів, клубів та об'єднань. Тільки за останні три роки припинили свою діяльність більш як 900 дитячих і підліткових фізкультурно-оздоровчих клубів при ЖЕКах, скорочено 590 посад педагогів - організаторів спортивної роботи з населенням за місцем проживання, більше 3,5 тис. інструкторів фізичної культури у трудових колективах.

Під загрозою руйнування перебуває в цілому досить ефективна система підготовки спортсменів високого класу, які сприяють підвищенню міжнародного авторитету України. Значно скорочується мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл, кількість національних змагань і навчально-тренувальних зборів. Продовжується перехід висококваліфікованих фахівців і спортсменів в інші сфери діяльності та їх виїзд на роботу за кордон.

Особливе занепокоєння викликає нинішній стан утримання і використання матеріально-технічної бази фізичної культури і спорту. Сьогодні в Україні діє більше тисячі стадіонів, 580 плавальних басейнів, 16 тисяч спортивних залів, 26 палаців спорту з штучним льодом, 59 манежів, 60 тисяч спортивних майданчиків і полів, що становить лише половину нормативної потреби. Через відсутність стабільних джерел фінансування ця складна система спортивних споруд практично занепадає і не задовольняє потреб розвитку масового спорту, спорту вищих досягнень, розширення надання фізкультурно-оздоровчих послуг населенню. Фактично відсутня вітчизняна індустрія виробництва обладнання, інвентаря та інших товарів спортивно-туристичного призначення.

Незадовільно розвинута матеріально-спортивна база у сільській місцевості, де на 53 села припадає тільки один стадіон, на 25 сіл - один спортивний зал, на 715 - один критий плавальний басейн. Майже 60 відсотків населених пунктів не мають спортивних споруд, а ті, що є, не відповідають елементарним санітарно-гігієнічним і технічним вимогам. І як результат - тільки троє із ста сільських дітей мають можливість займатися в дитячо-юнацьких спортивних школах.

Аналіз становища, що склалося, свідчить про наявність і розвиток таких негативних тенденцій у фізкультурно-спортивному русі:

недооцінка ролі масової фізичної культури і спорту в соціальному розвитку суспільства, гармонійному удосконаленні особи, утвердженні здорового способу життя;

зменшення питомої ваги позаурочних занять з фізичного виховання в середніх загальноосвітніх і професійних навчально-виховних закладах та обов'язкових занять у вищих навчальних закладах;

руйнування ефективних форм організації фізкультурно-оздоровчої роботи в трудових колективах, за місцем проживання, в місті та на селі. Значне скорочення штатних фізкультурно-спортивних працівників;

недостатня державна підтримка провідних спортсменів, здатних демонструвати високі міжнародні досягнення, незадовільне забезпечення сучасними засобами підготовки національних збірних команд і резерву, невідповідність матеріально-технічної бази та інвентаря міжнародним стандартам, що може призвести найближчим часом до значного відставання спорту вищих досягнень від світового рівня;

комерціалізація фізкультурно-спортивної галузі та виділення професійного спорту в окрему сферу;

значне відставання фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи, особливо в сільській місцевості;

зменшення державних інвестицій на утримання, реконструкцію і будівництво фізкультурно-спортивних об'єктів, виробництво спортивного одягу і взуття, інвентаря і обладнання, руйнування матеріально-технічної бази, її використання не за призначенням, підвищення цін на фізкультурно-оздоровчі та спортивні послуги;

неналежне фінансування наукових досліджень у сфері фізичної культури і спорту та підготовки науково-педагогічних кадрів;

зниження інтересу профспілкових та інших громадських організацій до проблем розвитку фізичної культури і спорту.

Враховуючи стан та основні напрями розвитку фізичної культури і спорту в Україні, головною метою цієї Програми є створення необхідних соціально-економічних, нормативно-правових, організаційно-технічних умов та забезпечення антикризових заходів щодо підвищення життєздатності сфери фізичної культури і спорту, її реформування в ході адаптації до ринкових відносин.

Основними завданнями Програми є:

подальше зміцнення здоров'я населення на принципах здорового способу життя, посилення впливу фізичної культури і спорту на підвищення продуктивності праці, обороноздатності та профілактику правопорушень;

удосконалення системи підготовки національних збірних команд спортивних резервів, забезпечення пріоритетного розвитку тих видів спорту, в яких спортсмени України спроможні досягти високих результатів на чемпіонатах Європи, світу та Олімпійських іграх;

збереження і подальше удосконалення матеріально-спортивної бази, підготовка фахівців фізичного виховання і спорту, науково-методичного та інформаційного забезпечення фізкультурно-спортивної діяльності;

сприяння економічному і соціальному прогресу, утвердження міжнародного авторитету України у світовій співдружності.

Виконання цієї Програми створить умови для поліпшення фізичного потенціалу і здоров'я нації, оптимізує фізкультурно-спортивний рух в країні, прискорить процес адаптації його до ринкових відносин, дасть змогу Україні вийти на рівень світових показників фізичного розвитку людей та спортивних досягнень.

Найважливішими напрямами розвитку фізичної культури і спорту є:

а) фізичне виховання і фізкультурно-оздоровча діяльність у навчально-виховній сфері - закладення основ фізичного та духовного здоров'я учнівської та студентської молоді; визнання фізичного виховання обов'язковою дисципліною у професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах; забезпечення органічного поєднання процесу фізичного виховання з інтелектуальним, духовним та естетичним вихованням;

б) фізкультурно-оздоровча діяльність у виробничій та соціально-побутовій сферах - впровадження спеціальних елементів фізичної культури у виробничу сферу і всі компоненти життєдіяльності особи; профілювання фізкультурно-оздоровчих занять залежно від особливості праці та стану фізичного розвитку людей; розроблення і використання групових та індивідуальних форм організації фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів за місцем проживання та відпочинку, в санаторно-курортних закладах і на туристських базах;

в) фізична підготовка військовослужбовців, особового складу, правоохоронних органів та інших військових формувань - забезпечення фізичної готовності військовослужбовців і особового складу правоохоронних органів до оволодіння зброєю, бойовою технікою та ефективним їх використанням; перенесення фізичних навантажень, нервово-психічних напружень в екстремальних ситуаціях;

г) фізкультурно-оздоровча і спортивна діяльність серед інвалідів - пристосування різних форм фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи для використання їх інвалідами; підвищення функціональних можливостей організму, розширення діапазону рухових умінь і навичок для успішного самообслуговування в побуті та на роботі, в професійній та громадській діяльності; оволодіння основами знань з методики самостійних занять фізичними вправами для загальної і професійно-прикладної підготовки;

д) спорт вищих досягнень - створення цілісної системи олімпійської підготовки, яка б об'єднувала і координувала кадрові, фінансові, матеріально-технічні та науково-методичні ресурси; сприяння розвитку видів спорту, в яких спортсмени України можуть досягти високих результатів на чемпіонатах Європи, світу та Олімпійських іграх; збереження і удосконалення системи підготовки спортивних резервів, підвищення якості функціонування дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Розробити державні вимоги до фізичного виховання дітей у дошкільних виховних, середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах.

Забезпечити науково обгрунтовані обсяги рухової активності для дітей дошкільного віку, учнів і студентів з використанням урочних, додаткових, факультативних, самостійних видів фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої діяльності. Встановити, що фізичне виховання є обов'язковою дисципліною для всіх типів навчально-виховних закладів незалежно від форм власності. Ввести обов'язкові заняття з фізичної культури в усіх дошкільних виховних та інших закладах освіти обсягом: в дошкільних виховних закладах щоденно; в середніх загальноосвітніх і професійних навчально-виховних закладах - не менше 3 годин на тиждень; у вищих навчальних закладах - не менше 4 годин на тиждень.

Розробити систему тестів та оціночних нормативів і вимог до фізичного розвитку, обсягів рухової активності та рівнів фізичної підготовки дітей дошкільного віку, учнів і студентів.

Ввести єдиний "Паспорт здоров'я", заліки з фізичної культури в 5, 9, 11 класах середніх загальноосвітніх, навчально-виховних закладів і передбачати їх протягом всього періоду навчання у професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах незалежно від форм власності.

Установити норми наповнення навчальних фізкультурно-оздоровчих груп з урахуванням санітарно-гігієнічних норм і вимог техніки безпеки в кількості: для дошкільного віку - 6-12 чоловік; для учнів - 15-20 чоловік; для студентів - 10-15 чоловік.

Забезпечити умови для фізкультурно-оздоровчих занять особам, які підвищують професійну кваліфікацію в різних формах післядипломної освіти.

Організувати школи здоров'я і фізкультурно-оздоровчі та лікувальні групи на базі дошкільних виховних та інших закладів освіти поліклінік і диспансерів для спільних занять дітей і батьків, звернувши особливу увагу на тих, які проживають в екологічно несприятливих зонах.

Створювати при середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах автоматизовані діагностичні консультативні кабінети для розроблення індивідуальних програм фізкультурно-оздоровчих занять учнів та студентів.

Розробити нормативи кадрового, матеріально-технічного і фінансового забезпечення фізичного виховання в дошкільних виховних та інших закладах освіти незалежно від форм власності. Під час проведення акредитації вищих навчальних закладів враховувати показники стану розвитку фізичного виховання.

Розробити і запровадити методичні рекомендації основ здорового способу життя і рухової активності для дітей і учнів районів підвищеного радіаційного забруднення.

Розробити і запровадити нормативи і критерії оцінки розвитку фізичної культури і спорту у виробничій і соціально-побутовій сферах.

Передбачати в штатах міністерств і відомств посади спеціалістів з фізкультурно-оздоровчої роботи.

Рекомендувати власникам та уповноваженим ними органам, підприємствам, установам, організаціям усіх галузей народного господарства незалежно від форм власності з кількістю працівників 500 і більше чоловік ввести до штатного розпису посади організаторів фізкультурно-оздоровчої роботи.

Розробити і запровадити на підприємствах, в установах і організаціях нормативи фінансування розвитку фізичної культури і спорту з фондів соціального розвитку.

Створювати при спортивних клубах, фізкультурно-оздоровчих центрах, поліклініках, профілакторіях, будинках відпочинку, місцях масової рекреації автоматизовані діагностично-консультативні кабінети і пункти для розроблення індивідуальних програм самостійної фізкультурно-оздоровчої діяльності.

Ввести обов'язкові заняття з фізичної культури для осіб, що працюють в екстремальних умовах (водії тепловозів і електровозів, робітники атомних електростанцій, цивільної авіації та інші), з проведенням щорічного тестування для оцінки їх фізичної підготовки.

Розробити програми самостійних занять фізичною культурою та комплекс фізичних вправ для різних соціально-демографічних груп населення.

Розширити мережу дитячо-підліткових фізкультурно-спортивних клубів за місцем проживання.

Обладнати в Центральних парках культури і відпочинку містечка здоров'я, пункти прокату спортивного інвентаря і обладнання.

Розробити програмно-методичне і нормативно-організаційне забезпечення фізичної підготовки військовослужбовців, особового складу правоохоронних органів та інших військових формувань з урахуванням специфіки їх службової діяльності.

Розробити настановчу програму з фізичної підготовки в Збройних Силах, а також для особового складу правоохоронних органів.

Ввести у Збройних Силах, інших військових формуваннях, у тому числі військових навчальних закладах, а також правоохоронних органах обов'язкові заняття з фізичної підготовки обсягом не менше 4 годин на тиждень та передбачити у військових навчальних закладах випускний екзамен з фізичної підготовки.

Розробити і запровадити єдину систему контролю за рівнем фізичної підготовки військовослужбовців, особового складу правоохоронних органів та інших військових формувань, результати якої враховувати при присвоєнні чергових військових звань, підвищенні класності, виплаті різних грошових нагород.

Створити регіональні центри, клуби та оборонно-спортивні табори з фізичної підготовки молоді до служби в Збройних Силах.

Враховуючи світовий досвід, розробити і впровадити науково обгрунтовану систему організації занять фізичною культурою, оздоровчого та спортивного тренування інвалідів з фізичними і психічними вадами.

Розробити систему добору інвалідів за медичними даними для організації занять фізичною культурою і спортом.

Забезпечити обладнання діючих спортивних споруд підприємств, установ, закладів освіти, територіальних фізкультурно-оздоровчих клубів, міських оздоровчих центрів для проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи з інвалідами.

Визначити пріоритетні види спорту, в яких спортсмени України спроможні демонструвати високі спортивні досягнення на міжнародних змаганнях і Олімпійських іграх.

Удосконалити систему підготовки національних збірних команд, в якій передбачалося б їх науково обгрунтоване комплектування, належне організаційне, матеріально-технічне, фінансове, медико-біологічне, кадрове та інформаційне забезпечення.

Розробити нормативно-правову базу, що регламентує професійну діяльність спортсменів, тренерів та інших фахівців, для яких діяльність у сфері фізичної культури і спорту є головним джерелом доходів.

Здійснити заходи щодо створення спортсменам - членам національних збірних команд України та їх тренерам належних умов для підготовки до Олімпійських ігор, надання їм необхідної допомоги в придбанні висококалорійних продуктів харчування, вирішенні житлових та інших побутових питань.

Пріоритетними напрямами розвитку фізичної культури і спорту в сільській місцевості є:

реформування організаційних основ фізкультурно-спортивного руху, що передбачає створення в сільській місцевості територіальних фізкультурно-спортивних клубів та забезпечення їх адміністративної та господарської самостійності;

впровадження ефективних форм, методів і засобів фізкультурно-спортивної діяльності та видів спорту з урахуванням регіональних особливостей, традицій і економічних факторів;

задоволення потреби сільського фізкультурно-спортивного руху в кваліфікованих фізкультурних кадрах шляхом цілеспрямованої підготовки фахівців фізичної культури у фізкультурних, а також нефізкультурних вузах агропромислового комплексу та створення необхідних матеріальних умов для їх закріплення в сільській місцевості;

створення матеріально-технічної бази, що забезпечує використання ефективних форм фізичного виховання, спортивного удосконалення, фізичного оздоровлення сільського населення;

впровадження дійової системи фізкультурної просвіти і пропаганди фізичної культури і спорту серед сільського населення для залучення його до активних фізкультурно-оздоровчих і спортивних занять.

Реформувати діючі господарські та створити нові територіальні фізкультурно-спортивні клуби з відділеннями дитячо-юнацьких спортивних шкіл, забезпечити їх відповідними фінансовими і матеріальними ресурсами.

Організувати при територіальних фізкультурно-спортивних клубах фізкультурно-консультативні кабінети і центри відновлення здоров'я та лікувальної фізкультури для населення.

Створити центри олімпійської підготовки з традиційних для сіл видів спорту (велоспорт, лижний спорт, важка атлетика, боротьба, кінний спорт).

Вважати за доцільне створення на базі територіальних міжвідомчих дитячих таборів відпочинку мережу обласних дитячо-юнацьких оздоровчо-спортивних таборів.