1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
( Закон втратив чинність на підставі Закону № 2449-VIII від 07.06.2018, ВВР, 2018, № 26, ст.219 )
Про дипломатичну службу
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 5, ст.29) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 253-IV від 28.11.2002 , ВВР, 2003, № 4, ст.30 № 2105-IV від 21.10.2004 , ВВР, 2005, № 2, ст.32 ) ( Додатково див. Закон № 3235-IV від 20.12.2005 , ВВР, 2006, № 9, № 10-11, ст.96 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законом № 3557-IV від 16.03.2006 , ВВР, 2006, № 35, ст.301 ) ( Додатково див. Закон № 489-V від 19.12.2006 , ВВР, 2007, № 7-8, ст.66 ) ( Додатково див. Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 ) ( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 8-рп/2007 від 16.10.2007 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 2911-VI від 11.01.2011 , ВВР, 2011, № 31, ст.296 № 3668-VI від 08.07.2011 , ВВР, 2012, № 12-13, ст.82 № 4161-VI від 09.12.2011 , ВВР, 2012, № 29, ст.334 № 4711-VI від 17.05.2012 , ВВР, 2013, № 14, ст.89 № 4834-VI від 24.05.2012 , ВВР, 2013, № 16, ст.136 № 245-VII від 16.05.2013 , ВВР, 2014, № 12, ст.178 № 1166-VII від 27.03.2014 , ВВР, 2014, № 20-21, ст.745 № 77-VIII від 28.12.2014 , ВВР, 2015, № 11, ст.75 № 213-VIII від 02.03.2015 , ВВР, 2015, № 22, ст.145 № 889-VIII від 10.12.2015 , ВВР, 2016, № 4, ст.43 № 911-VIII від 24.12.2015 , ВВР, 2016, № 5, ст.50 № 1774-VIII від 06.12.2016 , ВВР, 2017, № 2, ст.25 № 2148-VIII від 03.10.2017 , ВВР, 2017, № 40-41, ст.383 № 2249-VIII від 19.12.2017 , ВВР, 2018, № 6-7, ст.43 ) ( Установити, що у 2016 році норми і положення частин першої та третьої статті 25, статті 26 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України згідно із Законом № 928-VIII від 25.12.2015 )
Цей Закон визначає правові засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України як складової частини державної служби, а також особливості правового статусу працівників дипломатичної служби України.
( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
дипломатична служба України (далі - дипломатична служба) - це професійна діяльність громадян України, спрямована на практичну реалізацію зовнішньої політики України, захист національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном;
дипломатичний працівник - державний службовець, який виконує дипломатичні або консульські функції в Україні чи за кордоном та має відповідний дипломатичний ранг;
адміністративно-технічний працівник - державний службовець, який здійснює адміністративно-технічне обслуговування системи органів дипломатичної служби;
працівники дипломатичної служби - дипломатичні працівники та адміністративно-технічні працівники системи органів дипломатичної служби;
закордонні дипломатичні установи України - дипломатичні представництва та консульські установи України в інших державах, представництва при міжнародних організаціях;
довготермінове відрядження - перебування працівників дипломатичної служби за принципом ротації в закордонних дипломатичних установах України у строки, передбачені цим Законом;
ротація - планове заміщення працівників дипломатичної служби у закордонних дипломатичних установах України в порядку, визначеному Міністерством закордонних справ України.
Стаття 2. Правове регулювання дипломатичної служби
Відносини, що виникають у зв'язку з проходженням дипломатичної служби, регулюються Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про державну службу" , Кодексом законів про працю України, Консульським статутом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 3. Основні принципи дипломатичної служби
Основними принципами дипломатичної служби є:
служіння Українському народові;
відстоювання національних інтересів України;
пріоритет прав і свобод людини та громадянина;
демократизм і законність;
гуманізм і соціальна справедливість;
професіоналізм, компетентність, ініціативність, об'єктивність, чесність, відданість справі;
персональна відповідальність за виконання службових обов'язків і додержання дисципліни.
Стаття 4. Основні завдання дипломатичної служби
Основними завданнями дипломатичної служби є:
забезпечення національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права;
проведення зовнішньополітичного курсу України, спрямованого на розвиток політичних, економічних, гуманітарних, наукових, інших зв'язків з іншими державами, міжнародними організаціями;
захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном;
сприяння забезпеченню стабільності міжнародного становища України, піднесенню її міжнародного авторитету, поширенню у світі образу України як надійного і передбачуваного партнера;
забезпечення дипломатичними засобами та методами захисту суверенітету, безпеки, територіальної цілісності та непорушності кордонів України, її політичних, торгово-економічних та інших інтересів;
координація діяльності інших органів виконавчої влади щодо забезпечення проведення єдиного зовнішньополітичного курсу України;
вивчення політичного та економічного становища у світі, зовнішньої та внутрішньої політики іноземних держав, діяльності міжнародних організацій;
забезпечення органів державної влади України інформацією, необхідною для здійснення ефективної зовнішньої та внутрішньої політики;
здійснення інших завдань відповідно до законодавства України.
Стаття 5. Основні функції дипломатичної служби
Основними функціями дипломатичної служби є:
забезпечення підтримання дипломатичних зносин з іншими державами, представництво України у міжнародних організаціях та спеціальних місіях;
захист національних інтересів України, її громадян та юридичних осіб у сфері міжнародних відносин;
( Частину першу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
забезпечення єдності зовнішньополітичного курсу держави;
( Частину першу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
використання переваг міжнародного спілкування для сприяння внутрішньому розвитку України, зміцненню її національної безпеки та позицій у світі;
( Частину першу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
здійснення зовнішньополітичної діяльності держави;
організація проведення переговорів і підготовка укладення міжнародних договорів України;
підготовка разом з іншими центральними органами виконавчої влади пропозицій щодо укладення, виконання, припинення дії міжнародних договорів та внесення їх у встановленому порядку на розгляд Президенту України та Кабінету Міністрів України;
внесення в установленому порядку на розгляд Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України пропозицій та рекомендацій з питань відносин України з іншими державами та міжнародними організаціями;
підготовка пропозицій щодо удосконалення законодавства України у галузі міжнародних відносин;
здійснення функцій дипломатичного протоколу у сфері забезпечення зовнішніх зносин з іншими державами, міжнародними організаціями;
забезпечення функціонування єдиної державної системи реєстрації, обліку та зберігання міжнародних договорів України;
здійснення функцій депозитарію міжнародних договорів, укладених Україною;
сприяння діяльності іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні, а також здійснення контролю за додержанням дипломатичних і консульських привілеїв та імунітетів;
сприяння взаємодії органів законодавчої, виконавчої і судової влади в частині здійснення ними зовнішніх зносин та дотримання міжнародних зобов'язань України;
здійснення інформаційного забезпечення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з питань зовнішньополітичної діяльності;
розповсюдження інформації про Україну за кордоном;
забезпечення розвитку зв'язків із закордонними українцями та їх громадськими організаціями, координація заходів, здійснюваних органами виконавчої влади у цій сфері;
( Частину першу статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
організація на території України та за кордоном консульської роботи, забезпечення візової політики України, здійснення в межах своїх повноважень паспортного забезпечення;
сприяння органам законодавчої, виконавчої та судової влади у здійсненні ними міжнародних зв'язків, надання їм відповідної методичної, консультаційної та інформаційної допомоги;
здійснення інших функцій відповідно до чинного законодавства України.
Стаття 6. Система органів дипломатичної служби
Систему органів дипломатичної служби складають: Міністерство закордонних справ України, представництва Міністерства закордонних справ України на території України, закордонні дипломатичні установи України.
Міністерство закордонних справ України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує здійснення зовнішньої політики держави і координацію діяльності органів державної влади у сфері зовнішніх зносин.
Статус, завдання та функції Міністерства закордонних справ України визначаються цим Законом, іншими законами України, а також Положенням про Міністерство закордонних справ України, яке затверджується Президентом України.
Міністерство закордонних справ України здійснює свої повноваження безпосередньо та через інші органи дипломатичної служби.
Представництва Міністерства закордонних справ України на території України утворюються в регіонах, де є іноземні консульські установи чи представництва міжнародних організацій.
Статус, завдання та функції представництва Міністерства закордонних справ України на території України визначаються цим Законом та Положенням про представництво Міністерства закордонних справ України на території України, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Міністерство закордонних справ України здійснює керівництво системою органів дипломатичної служби України.
Дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном є постійно діючими установами України, основним завданням яких є представництво України в державі перебування та підтримання офіційних міждержавних відносин, захист інтересів України, прав та інтересів її громадян і юридичних осіб за кордоном.
Постійні представництва України при міжнародних організаціях є постійно діючими установами України за кордоном, основним завданням яких є представництво України при міжнародних організаціях, підтримання з такими міжнародними організаціями офіційних відносин та захист інтересів України за кордоном.
Статус, завдання та функції дипломатичного представництва України за кордоном, постійного представництва України при міжнародній організації визначаються цим Законом, Положенням про дипломатичне представництво України в іншій державі та Положенням про постійне представництво України при міжнародній організації, які затверджуються Президентом України.
Статус, завдання та функції консульської установи України за кордоном визначаються цим Законом та Консульським статутом, який затверджується Президентом України.
У системі органів дипломатичної служби України можуть утворюватися спеціальні місії, а також делегації на сесії міжнародних організацій, статус, завдання та функції яких залежно від рівня місії визначаються Президентом України або Міністром закордонних справ України.
Спеціальні місії є тимчасовими місіями, що за своїм характером представляють Україну і направляються Україною до іншої держави за її згодою для розгляду з цією державою певних питань або для виконання щодо неї певного завдання.
Безпосереднє керівництво органами дипломатичної служби здійснює Міністр закордонних справ України.
( Стаття 6 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011 )
Стаття 7. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення дипломатичної служби
Фінансування та матеріально-технічне забезпечення дипломатичної служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
( Стаття 7 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011 )
Стаття 8. Зв'язок, архів дипломатичної служби
Дипломатична служба має самостійний зв'язок і архів.
Дипломатична служба використовує власну мережу телекомунікацій і кур'єрську службу.
В архіві дипломатичної служби зберігаються оригінали і достовірні копії міжнародних договорів, а також інші матеріали, необхідні для здійснення її діяльності.
Положення про архів дипломатичної служби затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розділ II
КАДРОВИЙ СКЛАД ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ. ПРИЗНАЧЕННЯ НА ДИПЛОМАТИЧНІ ПОСАДИ
Стаття 9. Вимоги та порядок прийняття на дипломатичну службу
( Назва статті 9 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011 )
Дипломатичними працівниками можуть бути громадяни України, які мають відповідну фахову вищу освіту, необхідні професійні та ділові якості, володіють державною та іноземними мовами і за станом здоров'я можуть бути направлені у довготермінове відрядження.
Адміністративно-технічними працівниками дипломатичної служби можуть бути громадяни України, які мають відповідну фахову освіту, необхідні професійні та ділові якості, володіють державною та, як правило, іноземними мовами і за станом здоров'я можуть бути направлені у довготермінове відрядження.
( Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
На дипломатичних та адміністративно-технічних працівників поширюються також вимоги до рівня професійної компетентності, визначені Законом України "Про державну службу" .
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 889-VIII від 10.12.2015 )
Стосовно осіб, які претендують на зайняття посад у системі органів дипломатичної служби, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" .
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012 )
Особи, які претендують на зайняття посад у системі органів дипломатичної служби, до призначення на відповідну посаду подають за місцем майбутньої служби декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за формою і в порядку, що встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" , та зобов'язані повідомити керівництву органу чи підрозділу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі чи підрозділі близьких їм осіб.
( Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012 )
Не можуть бути прийнятими на дипломатичну службу особи, щодо яких встановлені обмеження у Законі України "Про державну службу" .
Прийняття на дипломатичну службу здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли призначення на дипломатичні посади здійснює Президент України відповідно до Конституції України. Порядок проведення конкурсу для прийняття на дипломатичну службу визначається Кабінетом Міністрів України.
( Частина статті 9 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011 )
Під час проведення конкурсу забороняється вимагати від кандидатів на дипломатичну службу відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством України.
Міністр закордонних справ України має право самостійно добирати та приймати осіб на посади для роботи в патронатній службі, яка забезпечує його діяльність. Порядок проходження дипломатичної служби такими особами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
( Частина статті 9 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011 )
Стаття 10. Присяга при прийнятті на дипломатичну службу
Громадяни, які вперше приймаються на дипломатичну службу і раніше не перебували на державній службі, складають Присягу державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу" .
Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.
Стаття 11. Строк випробування та стажування при прийнятті на дипломатичну службу
При прийнятті на дипломатичну службу для осіб, які претендують на посаду в системі органів дипломатичної служби, може встановлюватися строк випробування до шести місяців для перевірки їх професійного рівня і ділових якостей. Особи, які не пройшли такої перевірки, звільняються з дипломатичної служби.
З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей осіб, які претендують на посаду в системі органів дипломатичної служби, може проводитися стажування терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.
Порядок проведення такого стажування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
( Стаття 11 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011 )
Стаття 12. Кадри дипломатичної служби
Дипломатичні працівники проходять дипломатичну службу на дипломатичних посадах системи органів дипломатичної служби. Дипломатичні працівники проходять дипломатичну службу також на відповідних посадах структурних підрозділів Адміністрації Президента України, що забезпечують здійснення Президентом України повноважень у зовнішньополітичній сфері, на відповідних посадах структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, що забезпечують представництво Голови Верховної Ради України і Прем'єр-міністра України у зносинах з органами влади інших держав та здійснення заходів з міжнародного співробітництва Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України.
( Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 253-IV від 28.11.2002; в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011 )
Для дипломатичних працівників, які працюють в закордонних дипломатичних установах України, встановлюються такі посади:
1) Надзвичайний і Повноважний Посол України, Постійний представник України при міжнародній організації, Представник України при міжнародній організації;
( Пункт 1 частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
2) Генеральний консул України, Радник-посланник;
( Пункт 2 частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
3) заступник Постійного представника України при міжнародній організації, заступник Представника України при міжнародній організації, Генеральний консул України - завідувач консульського відділу;
( Пункт 3 частини другої статті 12 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011 )
4) радник;
5) консул;
( Пункт 5 частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
6) перший секретар;
7) віце-консул;
8) другий секретар;
9) третій секретар;
10) аташе.
Кадри дипломатичної служби складають:
1) працівники, які займають штатні дипломатичні посади на постійній основі;
2) працівники, які займають штатні адміністративно-технічні посади на постійній основі;
3) працівники, які займають штатні дипломатичні та адміністративно-технічні посади на визначений термін (контракт).
( Пункт 3 частини третьої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2911-VI від 11.01.2011 )
Працівники дипломатичної служби, які працюють у системі органів дипломатичної служби, за їхньою згодою можуть бути переведені, тимчасово відряджені до інших органів державної влади України для виконання дипломатичних функцій або направлені на навчання, стажування для підвищення професійної кваліфікації.
( Частина четверта статті 12 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011 )
У цих випадках вони залишаються на дипломатичній службі, користуються всіма правами і пільгами та одержують надбавки до посадових окладів, встановлені для працівників дипломатичної служби.
Після закінчення терміну такого відрядження або переведення працівники дипломатичної служби призначаються на посаду, не нижчу за ту, яку вони обіймали до відрядження, переведення, стажування або навчання.
( Частина шоста статті 12 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011 )
Стаття 13. Призначення на дипломатичні посади та звільнення з них
Міністр закордонних справ України призначається на посаду Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України та звільняється Президентом України.
Надзвичайний і Повноважний Посол України, Постійний представник України при міжнародній організації, Представник України при міжнародній організації призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України за поданням Міністра закордонних справ України. Укази Президента України з цих питань скріплюються підписами Прем'єр-міністра України та Міністра закордонних справ України.
Призначення на інші дипломатичні посади та звільнення з цих посад здійснюються відповідно до законодавства.
( Стаття 13 в редакції Законів № 3557-IV від 16.03.2006, № 2911-VI від 11.01.2011 ) ( Статтю 14 виключено на підставі Закону № 889-VIII від 10.12.2015 )
Стаття 15. Обслуговуючий персонал дипломатичної служби
Дипломатична служба має обслуговуючий персонал, який формується на контрактній основі з громадян України, а в разі необхідності - з іноземців.
Права та обов'язки членів обслуговуючого персоналу визначаються Міністерством закордонних справ України відповідно до законодавства України з урахуванням специфіки функцій відповідних категорій такого персоналу.
Положення про обслуговуючий персонал та перелік посад, на які здійснюється добір працівників обслуговуючого персоналу в системі органів дипломатичної служби, затверджуються Міністром закордонних справ України.
( Стаття 15 в редакції Закону № 2911-VI від 11.01.2011 ) ( Розділ III "Дипломатичні ранги" втратив чинність на підставі Закону № 253-IV від 28.11.2002 )
Розділ III.
ДИПЛОМАТИЧНІ РАНГИ
Стаття 16. Перелік дипломатичних рангів
Дипломатичний ранг - спеціальне звання, яке відповідно до цього Закону присвоюється дипломатичним працівникам довічно.
В Україні встановлюються такі дипломатичні ранги:
Надзвичайний і Повноважний Посол;
Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу;
Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу;
радник першого класу;
радник другого класу;
перший секретар першого класу;
перший секретар другого класу;
другий секретар першого класу;
другий секретар другого класу;
третій секретар;
аташе.
Дипломатичні ранги від Надзвичайного і Повноважного Посла до аташе прирівнюються до рангів державних службовців відповідно з першого до одинадцятого рангу:
Надзвичайний і Повноважний Посол - 1 ранг державного службовця;
Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу - 2 ранг державного службовця;
Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу - 3 ранг державного службовця;
радник першого класу - 4 ранг державного службовця;
радник другого класу - 5 ранг державного службовця;
перший секретар першого класу - 6 ранг державного службовця;
перший секретар другого класу - 7 ранг державного службовця;
другий секретар першого класу - 8 ранг державного службовця;
другий секретар другого класу - 9 ранг державного службовця;
третій секретар - 10 ранг державного службовця;
аташе - 11 ранг державного службовця.
Стаття 17. Порядок присвоєння та позбавлення дипломатичних рангів
Дипломатичним працівникам, які працюють у системі органів дипломатичної служби, дипломатичні ранги від аташе до радника першого класу присвоюються Міністром закордонних справ України.
Присвоєння дипломатичних рангів аташе, третього секретаря, другого секретаря другого класу, другого секретаря першого класу, першого секретаря другого класу, першого секретаря першого класу, радника другого класу та радника першого класу здійснюється наказом Міністра закордонних справ України.
Особам, які не мають дипломатичного рангу та прийняті на посади у структурні підрозділи Адміністрації Президента України, що забезпечують здійснення Президентом України повноважень у зовнішньополітичній сфері, на посади у структурні підрозділи Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, що забезпечують представництво Голови Верховної Ради України і Прем'єр-міністра України у зносинах з органами влади інших держав та здійснення заходів з міжнародного співробітництва Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, дипломатичний ранг присвоюється за поданням керівників цих органів у порядку, встановленому законодавством.
Присвоєння дипломатичного рангу здійснюється згідно з посадою, яку обіймає державний службовець, а також з урахуванням його кваліфікації і стажу роботи та з дотриманням строків перебування у дипломатичних рангах. Відповідність посад державних службовців дипломатичним рангам визначається Переліком посад, приписаних до дипломатичних рангів України, який затверджується Президентом України.
Дипломатичні ранги Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу присвоюються дипломатичним працівникам Президентом України за поданням Міністра закордонних справ України.
Міністру закордонних справ України присвоюється у встановленому порядку ранг Надзвичайного і Повноважного Посла.
Присвоєння дипломатичних рангів Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу здійснюється указом Президента України.
Особам, яким присвоєно дипломатичні ранги Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу, вручається відповідна Грамота за підписом Президента України. Положення про Грамоту та порядок її вручення затверджується Президентом України.
За особами, яким присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, а також за їхніми дружинами (чоловіками) зберігається право на користування дипломатичним паспортом довічно.
Особі, яка вперше зарахована на конкурсній основі на посаду в органах дипломатичної служби, Міністром закордонних справ України присвоюється, як правило, найнижчий ранг, до якого приписана її посада, за рішенням конкурсної комісії Міністерства закордонних справ України.
Особам, призначеним на дипломатичні посади із строком випробування, ранги присвоюються за його результатами.
Наступне присвоєння дипломатичного рангу здійснюється з дотриманням строків перебування у дипломатичних рангах.
Черговий дипломатичний ранг не може бути присвоєний працівникові дипломатичної служби, до якого протягом останнього року застосовувалися дисциплінарні стягнення, заходи дисциплінарного впливу, а також під час проведення службового розслідування або перебування під слідством такого працівника.
У разі призначення дипломатичного працівника на вищу посаду йому може бути присвоєно черговий дипломатичний ранг без урахування строків перебування у дипломатичних рангах, передбачених статтею 18 цього Закону.
В окремих випадках за успішне виконання особливо важливих завдань та особливі заслуги дипломатичним працівникам може бути присвоєно черговий дипломатичний ранг достроково, до закінчення строків, передбачених статтею 18 цього Закону.
Не допускається дострокове присвоєння дипломатичного рангу два рази підряд.
Якщо дипломатичний працівник перейшов на нижчу посаду або залишив дипломатичну службу, на яку потім повернувся, за ним зберігається присвоєний дипломатичний ранг.
Дипломатичні ранги, як правило, присвоюються особам до досягнення граничного віку перебування на дипломатичній службі. За сумлінну працю дипломатичному працівникові в разі виходу на пенсію або у відставку за станом здоров'я може бути присвоєно наступний дипломатичний ранг.
У трудовій книжці дипломатичного працівника робляться записи про присвоєння дипломатичних рангів, про позбавлення дипломатичного рангу, а також про прирівнення їх до рангів державних службовців.
Зазначена інформація заноситься до особової справи дипломатичного працівника.
Працівникам інших органів державної влади, тимчасово відрядженим до органів дипломатичної служби для виконання службових обов'язків, а також працівникам, які обіймають штатні дипломатичні посади на визначений термін (контракт), дипломатичні ранги не присвоюються.
Такій категорії осіб присвоюється у встановленому порядку ранг державного службовця.
Дипломатичний працівник, якому присвоєно дипломатичний ранг, може бути позбавлений дипломатичного рангу лише за вироком суду в разі скоєння ним тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також у разі припинення громадянства України.

................
Перейти до повного тексту