Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про державно-приватне партнерство" Кабінет Міністрів України

Затвердити Методику виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, що додається.

1. Згідно з цією Методикою проводиться виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства (далі - ризики), їх оцінка та визначення форми управління ними.

2. Ця Методика застосовується під час проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, прийняття рішень про його здійснення, розподіл ризиків між державним і приватним партнерами на кожному етапі здійснення державно-приватного партнерства, укладення договору між ними.

3. У цій Методиці терміни вживаються в такому значенні:

істотний ризик - ризик, який має значний вплив на прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства або на його здійснення;

кількісна оцінка ризиків - визначення розміру окремих ризиків;

ризик - можливість настання події, дії або бездіяльності, які можуть впливати на державно-приватне партнерство на будь-якому етапі його здійснення, витрати, стан активів та якість послуг або очікувану прибутковість;

управління ризиками - процес, що триває протягом здійснення державно-приватного партнерства і передбачає виявлення, оцінку ризиків, визначення шляхів запобігання їх виникненню, ліквідацію негативних наслідків і передачу ризиків (включаючи страхування), а також прийняття ризиків;

якісна оцінка ризиків - оцінка імовірності настання події, дії або бездіяльності та ступеня її впливу, що визначається як висока, середня або низька.

Інші терміни вживаються в значенні, наведеному в Законі України "Про державно-приватне партнерство" .

4. Усі ризики підлягають якісній оцінці, а ті, що впливають на зміну показників здійснення державно-приватного партнерства (чиста приведена вартість (NPR), внутрішня норма рентабельності (IRR), період окупності проекту (PBP) тощо), підлягають також кількісній оцінці.

5. Під час підготовки проектів державно-приватного партнерства всі ризики підлягають визначенню, оцінці та розподілу між державним і приватним партнерами.

6. Кожен ризик повинен бути віднесений до сфери відповідальності того з партнерів, який більш ефективно контролюватиме, управлятиме та/або запобігатиме виникненню такого ризику. Ризики можуть бути розподілені між державним і приватним партнерами у відповідному співвідношенні.

7. За результатами оцінки та розподілу ризиків складається перелік істотних ризиків згідно з додатком 1.

8. Під час проведення якісної оцінки ризиків визначаються причини і фактори, що впливають на ризики.

9. Кількісна оцінка ризиків проводиться за допомогою фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства.

10. Ризик оцінюється на основі історичних даних, прийнятих технічних моделей або експертних висновків. Вибір належного методу проведення оцінки (або поєднання методів) залежить від конкретного виду ризику.

Будь-який метод проведення кількісної оцінки ризику повинен використовуватися з урахуванням способу визначення конкретного грошового потоку в базовій фінансовій моделі.

11. Для проведення кількісної оцінки ризиків застосовуються такі методи:

аналіз чутливості;

сценарний аналіз;

метод Монте-Карло.

12. Під час проведення аналізу чутливості визначаються основні фактори ризиків, що можуть призвести до зміни показників здійснення державно-приватного партнерства (чиста приведена вартість (NPR), внутрішня норма рентабельності (IRR), період окупності проекту (PBP) тощо). Шляхом послідовної зміни основних факторів ризиків перевіряється їх вплив на базові показники здійснення державно-приватного партнерства в перспективі.

Аналіз чутливості проводиться за такими етапами:

визначення основних змінних, які впливають на значення чистої приведеної вартості (NPV);

встановлення залежності чистої приведеної вартості (NPV) від основних змінних;

розрахунок базової ситуації - встановлення очікуваного значення чистої приведеної вартості (NPV) при очікуваних значеннях основних змінних;

зміна однієї з вхідних змінних на потрібну величину (відсотків). При цьому всі інші вхідні змінні мають фіксоване значення;

розрахунок нового значення чистої приведеної вартості (NPV) та його зміни (відсотків);

розрахунок критичних значень змінних та визначення найбільш чутливих із них;

проведення аналізу одержаних результатів.

Критичне значення змінної - це значення, за якого чиста приведена вартість (NPV) дорівнює нулю.

Державно-приватне партнерство повинно зберігати фінансову стабільність навіть у разі негативного значення основної змінної. На основі отриманих даних визначаються найбільш прийнятні показники здійснення державно-приватного партнерства.

Під час аналізу чутливості, зокрема, повинно бути визначено імовірність:

перевитрати коштів у ході будівництва чи поліпшення об'єкта державно-приватного партнерства;

перевитрати коштів у ході експлуатації об'єкта державно-приватного партнерства;

недоотримання доходів (у разі, коли ризик попиту буде віднесений до сфери відповідальності приватного партнера).

13. Сценарний аналіз передбачає визначення кількох варіантів (сценаріїв) здійснення державно-приватного партнерства та проведення їх порівняльної оцінки.

Сценарний аналіз проводиться за такими варіантами (сценаріями):

очікуваний (найбільш імовірний), що передбачає успішність здійснення державно-приватного партнерства в разі, коли умови його здійснення будуть такими, як заплановано;

оптимістичний, що передбачає, наскільки вдалим буде здійснення державно-приватного партнерства в разі, коли умови його здійснення будуть більш сприятливими, ніж заплановано;

песимістичний, що передбачає, наскільки невдалим буде здійснення державно-приватного партнерства в разі, коли умови його здійснення будуть гіршими, ніж заплановано.

Державно-приватне партнерство повинно зберігати фінансову стабільність також у разі песимістичного варіанта (сценарію).

14. Метод Монте-Карло передбачає використання у фінансовій моделі розподілу імовірностей для ряду ризикових змінних (факторів державно-приватного партнерства) і дослідження їх відповідного сукупного впливу на вихідні показники державно-приватного партнерства. Кількісна оцінка ризиків із застосуванням методу Монте-Карло проводиться лише за допомогою спеціального програмного забезпечення.