- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 16 лютого 2011 р. № 232 Київ |
Про затвердження Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними
Затвердити Методику виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, що додається.
Прем'єр-міністр України |
М.АЗАРОВ |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 лютого 2011 р. № 232
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 16 вересня 2015 р.
№ 713)
МЕТОДИКА
виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними
Загальні положення
1. Згідно з цією Методикою проводиться виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства (далі - ризики), їх оцінка та визначення форми управління ними.
2. Ця Методика застосовується під час проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, прийняття рішень про його здійснення, розподіл ризиків між державним і приватним партнерами на кожному етапі здійснення державно-приватного партнерства, укладення договору між ними.
3. У цій Методиці терміни вживаються в такому значенні:
істотний ризик - ризик, який має значний вплив на прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства або на його здійснення;
кількісна оцінка ризиків - визначення розміру окремих ризиків;
ризик - можливість настання події, дії або бездіяльності, які можуть впливати на державно-приватне партнерство на будь-якому етапі його здійснення, витрати, стан активів та якість послуг або очікувану прибутковість;
управління ризиками - процес, що триває протягом здійснення державно-приватного партнерства і передбачає виявлення, оцінку ризиків, визначення шляхів запобігання їх виникненню, ліквідацію негативних наслідків і передачу ризиків (включаючи страхування), а також прийняття ризиків;
якісна оцінка ризиків - оцінка імовірності настання події, дії або бездіяльності та ступеня її впливу, що визначається як висока, середня або низька.
4. Усі ризики підлягають якісній оцінці, а ті, що впливають на зміну показників здійснення державно-приватного партнерства (чиста приведена вартість (NPR), внутрішня норма рентабельності (IRR), період окупності проекту (PBP) тощо), підлягають також кількісній оцінці.
Виявлення, оцінка та розподіл ризиків
5. Під час підготовки проектів державно-приватного партнерства всі ризики підлягають визначенню, оцінці та розподілу між державним і приватним партнерами.
6. Кожен ризик повинен бути віднесений до сфери відповідальності того з партнерів, який більш ефективно контролюватиме, управлятиме та/або запобігатиме виникненню такого ризику. Ризики можуть бути розподілені між державним і приватним партнерами у відповідному співвідношенні.
7. За результатами оцінки та розподілу ризиків складається перелік істотних ризиків згідно з додатком 1.
8. Під час проведення якісної оцінки ризиків визначаються причини і фактори, що впливають на ризики.
9. Кількісна оцінка ризиків проводиться за допомогою фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства.
10. Ризик оцінюється на основі історичних даних, прийнятих технічних моделей або експертних висновків. Вибір належного методу проведення оцінки (або поєднання методів) залежить від конкретного виду ризику.
Будь-який метод проведення кількісної оцінки ризику повинен використовуватися з урахуванням способу визначення конкретного грошового потоку в базовій фінансовій моделі.
11. Для проведення кількісної оцінки ризиків застосовуються такі методи:
аналіз чутливості;
сценарний аналіз;
метод Монте-Карло.
12. Під час проведення аналізу чутливості визначаються основні фактори ризиків, що можуть призвести до зміни показників здійснення державно-приватного партнерства (чиста приведена вартість (NPR), внутрішня норма рентабельності (IRR), період окупності проекту (PBP) тощо). Шляхом послідовної зміни основних факторів ризиків перевіряється їх вплив на базові показники здійснення державно-приватного партнерства в перспективі.
Аналіз чутливості проводиться за такими етапами:
визначення основних змінних, які впливають на значення чистої приведеної вартості (NPV);
встановлення залежності чистої приведеної вартості (NPV) від основних змінних;
розрахунок базової ситуації - встановлення очікуваного значення чистої приведеної вартості (NPV) при очікуваних значеннях основних змінних;
зміна однієї з вхідних змінних на потрібну величину (відсотків). При цьому всі інші вхідні змінні мають фіксоване значення;
розрахунок нового значення чистої приведеної вартості (NPV) та його зміни (відсотків);
розрахунок критичних значень змінних та визначення найбільш чутливих із них;
проведення аналізу одержаних результатів.
Критичне значення змінної - це значення, за якого чиста приведена вартість (NPV) дорівнює нулю.
Державно-приватне партнерство повинно зберігати фінансову стабільність навіть у разі негативного значення основної змінної. На основі отриманих даних визначаються найбільш прийнятні показники здійснення державно-приватного партнерства.
Під час аналізу чутливості, зокрема, повинно бути визначено імовірність:
перевитрати коштів у ході будівництва чи поліпшення об'єкта державно-приватного партнерства;
перевитрати коштів у ході експлуатації об'єкта державно-приватного партнерства;
недоотримання доходів (у разі, коли ризик попиту буде віднесений до сфери відповідальності приватного партнера).
13. Сценарний аналіз передбачає визначення кількох варіантів (сценаріїв) здійснення державно-приватного партнерства та проведення їх порівняльної оцінки.
Сценарний аналіз проводиться за такими варіантами (сценаріями):
очікуваний (найбільш імовірний), що передбачає успішність здійснення державно-приватного партнерства в разі, коли умови його здійснення будуть такими, як заплановано;
оптимістичний, що передбачає, наскільки вдалим буде здійснення державно-приватного партнерства в разі, коли умови його здійснення будуть більш сприятливими, ніж заплановано;
песимістичний, що передбачає, наскільки невдалим буде здійснення державно-приватного партнерства в разі, коли умови його здійснення будуть гіршими, ніж заплановано.
Державно-приватне партнерство повинно зберігати фінансову стабільність також у разі песимістичного варіанта (сценарію).
14. Метод Монте-Карло передбачає використання у фінансовій моделі розподілу імовірностей для ряду ризикових змінних (факторів державно-приватного партнерства) і дослідження їх відповідного сукупного впливу на вихідні показники державно-приватного партнерства. Кількісна оцінка ризиків із застосуванням методу Монте-Карло проводиться лише за допомогою спеціального програмного забезпечення.
................Перейти до повного тексту