Кабінет Міністрів України

Затвердити Програму проведення житлово-комунальної реформи на 1999 - 2001 роки (додається).

Державному комітетові будівництва, архітектури та житлової політики, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити виконання зазначеної Програми.

Ця Програма розроблена на основі Концепції державної житлової політики, Концепції розвитку житлово-комунального господарства України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України щодо прискорення реформ і виведення національної економіки з кризи, реалізації соціальної політики.

Мета житлово-комунальної реформи полягає в забезпеченні стабілізації функціонування житлово-комунального господарства, сталого його розвитку для більш повного задоволення потреб населення у житлово-комунальних послугах.

Основними напрямами досягнення мети є:

демонополізація житлово-комунального господарства, розвиток конкурентного середовища, ринку житлово-комунальних послуг;

удосконалення системи фінансування житлово-комунального господарства, оплати житла і комунальних послуг та системи соціального захисту населення, здійснення ефективної тарифної політики;

удосконалення системи управління в галузі житлово-комунального господарства, забезпечення державного регулювання і контролю в питаннях використання та утримання житлового фонду і об'єктів комунального призначення, запровадження договірних відносин між замовниками, виробниками, виконавцями та споживачами житлово-комунальних послуг.

Демонополізація галузі і розвиток конкурентного середовища в системі управління і обслуговування житлово-комунальної сфери сприятиме досягненню необхідного обсягу і поліпшенню якості робіт (послуг), що виконуватимуться (надаватимуться) за доступними цінами.

З цією метою передбачається:

запровадження конкурентних засад у сфері надання житлово-комунальних послуг та приймання платежів за ці послуги, розроблення відповідних нормативно-правових актів;

проведення реструктуризації у сфері теплопостачання;

обчислення витрат для надання послуг тепло- і водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, встановлення економічно та технічно обгрунтованих нормативів втрати тепла і води;

відокремлення у великих містах діяльності, пов'язаної з виробництвом теплової енергії, від діяльності, пов'язаної з її транспортуванням;

продовження роботи щодо приватизації державного житлового фонду;

створення об'єднань співвласників квартир та будинків, реструктуризація на цій основі системи експлуатації та утримання житла;

приватизація та акціонування підприємств, що обслуговують житло, створення підприємств різних форм власності;

підготовка і виконання регіональних програм реконструкції та модернізації панельних житлових будинків забудови 60 - 70-х років.

Для демонополізації житлово-комунального господарства і подальшого розвитку конкурентного середовища необхідно забезпечити запровадження договірних відносин в житлово-комунальній сфері із застосуванням економічних санкцій у разі порушення договірних зобов'язань, закінчити проведення технічної інвентаризації житлового фонду, вдосконалити підготовку та перепідготовку інженерно-технічних працівників підприємств, відповідальних за експлуатацію та утримання житла.

Система фінансування житлово-комунального господарства і тарифна політика повинні забезпечити поступовий перехід на бездотаційний, самоокупний принцип роботи галузі.

Обов'язковою умовою проведення житлово-комунальної реформи є зміна тактики ціноутворення, а саме: перехід від простого підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги до поступової диференціації цих тарифів з урахуванням реальних доходів громадян і фактичних витрат виробників житлово-комунальних послуг, якості та місцезнаходження житла.

Одночасно із збільшенням частки відшкодування населенням витрат на утримання житла і отримання житлово-комунальних послуг передбачається зменшення розміру цих витрат шляхом застосування нових енергозберігаючих технологій і обладнання, альтернативних джерел енергопостачання, зменшення втрат у процесі виробництва та надання послуг, впровадження засобів обліку та регулювання обсягів споживання води, тепла, енергоресурсів.

Удосконалення системи фінансування житлово-комунального господарства спрямовано також на:

впровадження ефективного механізму визначення економічно обгрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги із скороченням втрат та витрат підприємств, що надають послуги;

формування регіональної кредитно-фінансової системи для забезпечення виконання програм розвитку житлово-комунального господарства;

впровадження механізму проведення розрахунків з використанням векселів та інших цінних паперів;

визначення джерел фінансування передбачених законодавством пільг на оплату житлово-комунальних послуг;

створення системи іпотечного кредитування будівництва та придбання житла;

збільшення обсягів кредитування будівництва житла молодими сім'ями, виконання регіональних програм будівництва на селі "Власний дім", а також для військовослужбовців та членів їхніх сімей;

впровадження механізму залучення коштів населення та юридичних осіб для фінансування житлового будівництва;

впровадження механізму соціально-адресної підтримки малозабезпечених сімей, надання цільових житлових субсидій на утримання житла та оплату комунальних послуг.

Існуюча система управління житлово-комунальним господарством міст та селищ, що орієнтована на адміністративно-командні засади і при якій неможливе ефективне виконання одночасно функцій замовника, виробника та виконавця житлово-комунальних послуг, повинна бути реформована на засадах ринкових (договірних) відносин між замовниками, виробниками, виконавцями і споживачами житлово-комунальних послуг.

Реформування системи управління житлово-комунальним господарством передбачає:

створення Державної інспекції з нагляду і контролю за використанням та утриманням житлового фонду і об'єктів соціально-культурного призначення;

формування комунальних структур у сільській місцевості, їх інтегрування у єдину систему житлово-комунального господарства;

закінчення роботи щодо передачі у комунальну власність відомчих об'єктів житлово-комунального господарства;

проведення розмежування та документальне оформлення власності на об'єкти житлово-комунального господарства на місцевому рівні;

реалізацію органами місцевого самоврядування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.